Чтение онлайн

– Не хочеш спробувати?

– Не вмю.
– перекручуючи слова вдповв той, навть не подивившись на меч.

– А позавчора, коли ти напав на нас?

– Не пам'ятаю.

В його словах була логка. Медсестра казала, що псля сильного удару по голов людина може втратити пам'ять. Але прокручуючи ус останн под, як сталися з цим хлопчиськом, Кайя все менше в це врила. Так, в якийсь момент його поведнка рзко змнилася. хоча вона знала його зовсм трохи - було чтко видно, як з фанатика вн перетворився на холоднокровного бйця. Але це можна списати на дю тих препаратв, залишки яких знайшлися в його кров. Крм того це пояснювало той манакальний блиск його очей, коли вн уврвався в кмнату до королеви щось казав про повернення додому...

– А ти спробуй.
– наполягла Кайя, вклавши меч йому в руки.

–

Хочеш навчити?
– запитав хлопець, зважуючи незвичну зброю в руц.

– Хочу побачити, кому я програла.
– буркнула Кайя, кидаючи погляд на прамду, де лежав ще один такий же макет.

Кейнс вийшов на край майданчика, поки Кайя вибирала соб другий меч, почав абсолютно точно повторювати власну розминку. Подивившись на це збоку, двчина сама переконалася, що такий стиль дуже схожий на танець. Але з кожним наступним повтором малюнок рухв трохи змнювався, ось уже через хвилину хлопець впевнено виконував основн удари, хоча й було видно, що меч йому дуже незвичний. 'Вн дйсно швидко вчиться', - подумала Кайя, заходячи на майданчик.

Спалахнуло кльце, по лезу кожного меча пробгла синя смужка. Тепер кожен удар ним викликатиме невеликий бль, водночас паралзу кнцвку, або усе тло - якщо поранення буде умовно-фатальним.

Щойно прозвучав дзвнок, Кайя рзко скоротила дистанцю, повторюючи д Блого пд час хнього бою, але замсть того, щоб зустрти ворога, пацан просто вдстрибнув з шляху й знову стояв осторонь. Меч все ще залишався опущений. Здавалося вн тльки заважа йому рухатися. Але Кайю такий результат не влаштовував вона раз за разом наскакувала на юнака, змушуючи його вдступати або захищатися. П'ята спроба нарешт закнчилася успхом, але двчина ледве не випустила меч, натрапивши на жорсткий блок. Здавалося, вона вдарила камнь. Одразу ж вдскочивши назад, Кайя перехопила меч лвим хватом, розвантажуючи постраждалу кисть.

Стиль Кейнс не був схожий н на що. Вн не займав няко стйки, виглядав розслаблено, в той же час контролював кожен рух. При цьому вн завжди тримав меч трохи осторонь, неначе боявся його. Така поведнка суперника вже клька разв вводила двчину в оману. Однак коли вн з ножем уврвався в кмнату королеви, то виглядав бльш зосередженим небезпечним, нж зараз.

– Може взьмеш ножа? Здаться з ним ти вмш вправлятися.

– Ти помиляшся.
– раптом сказав Кейнс, виходячи за меж майданчика, ставлячи макет в прамду.

– Що?
– Кайя навть опустила кнчик меча, втм одразу ж виправилася, очкуючи якось каверзи.

– Ти вчилася битися, я - убивати.

чомусь Кайя йому одразу ж поврила. Щось схоже вдчувалося у тих прикордонниках, з якими вона часто тренувалася. Можливо це був погляд, може голос, а може просто впевненсть у свох словах. Замсть того, щоб краще дзнатися свого суперника пдняти свою самооцнку, вона лише показала себе невдахою. Це було непримно боляче. Поклавши меч у стйку, Кайя почала одягатися. Його останн слова щось зачепили всередин двчини, але вона няк не могла зрозумти - що саме. вже коли вона почепила на пояс меч - до не дйшло!

– Кейнс?
– повернулася вона до нього, але хлопець навть не почув, тому вона одразу ж гаркнула на увесь зал.
– Кейнс!!!

– Кей.

– Що?!

– Називай мене Кей. Довг позивн незручн.

– Ти не схожий на вояку.
– хмикнула Кайя, роздратована його повчаннями.

– Ти теж.
– пддв пацан, пдходячи ближче.
– Що хотла?

– Ти ж дйсно тод мг вбити королеву, я б тебе не зупинила, так? Чому пдставився пд удар?

– Не пам'ятаю.
– вже майже без акценту вдповв хлопець.

Здавши хлопця на поруки лед Май, Кайя повернулася до свох прямих обов'язкв. Вранц ус збралися проводжати Ауру. В знак подяки за допомогу королева Лашура подарувала й трофейного лицаря. Попри свй жахливий вигляд та вдсутнсть пузиря кабни, машина все ще була на ходу. Не зважаючи на вдсутнсть емоцй на обличч ельфйки, Лашура вдчувала задоволення вд такого подарунку. Крм того це був ще один доказ участ в бою. Ледве пднявшись у повтря, Аура прнула вниз, одразу ж розчинившись серед зеленого моря лсу.

– Ваша Величнсть, це кур'р з Свято земл!
– Ханл першою помтила, як з-за чергово скел м назустрч вилетв невеликий човен характерного чорно-блого забарвлення.

– Ну нарешт. Тепер ми зможемо позбутися

свого вантажу.
– буркнула королева, кинувши погляд на й дос невдновлен ворота до головно зали, крзь як було видно силует релкту.

– Ваша Величнсть, а як щодо ншого нашого вантажу?
– нахилилася до королеви Кайя, щоб не почули.

– Я виршила взяти його в Святу землю як свого слугу.

– Навщо?! Про нас же одразу пдуть чутки...

– Серед яких нхто не розпзна правду. Ти ж бачиш, що вн тут як дикун? Бльшсть служниць вважають, що вн виходець з Коут. Ми не будемо переконувати х у зворотному.

Розпустивши слуг, Лашура повела за собою Кайю всередину палацу.

– Кейнс не просто боць...

– Кей.
– автоматично поправила Кайя, але одразу ж сполошилася.
– Пробачте, Ваша Величнсть.

– Його призвали з ншого свту. Ти сама бачила, наскльки вн вдрзняться вд нас. Вн нам потрбен. Крм того наша головна проблема не вн, а та двчинка на Чорному лицар. Аура сказала, що нколи ранше не бачила тако технки бою. Цлком можливо, що також призвали.

– Але якщо так пде й дал...

– Нам не вистояти.
– закнчила за не Лашура.
– Для цього нам потрбен Кейнс.

– Вн небезпечний.

– Вн звичайний хлопець. А як би ти себе вела, якби опинилася в ншому свт, з невдомими законами, традицями? Вн шукатиме сво мсце в цьому свт. краще, якщо це мсце буде поруч з нами.

– Гадате вн погодиться?

– А у нього вибр?

***

з нашо ранково розминки я зробив для себе лише один висновок: мсцев абсолютно не знайом з концепцю далекобйно збро. Все обмежувалося тльки луками та арбалетами. Виняток складали лише багатоствольн системи, як один в один повторювали американський дробовик Liberator або двоствольний пстолет Derringer. Тльки його тутешн аналоги були одноразов, використовували замсть пороху якийсь газ. Це була зброя для одного удару, але навть х тренувальн верс уже давно нхто не брав до рук. А от з холодною зброю все було в повному порядку: коротк меч, дворучн, парн, сокири, списи, коси, глефи... Кайя взяла соб звичайний прямий дворучний. Напевно хотла справити на мене враження. Згоден: у свому облягаючому комбнезон, з довжелезним дрином у руках вона виглядала вражаюче. Навть не дуже поступалася героням комксв. розмахувала вона ним довол умло, як на мене. Ефектно. Але не ефективно. Навть мен видно, що цей меч для не важкий: надто затягнутими були удари. Не розумю, чому вона не пдбере соб щось бльш зручне? Хоча... Ага, на стйц ще один меч з витертим рукв'ям - схожий на японський офцерський, тльки гарда взята вд вропейсько шабл. Вдбитки пальцв сходяться. Чому ж тод вона взяла в руки цю шпалу? Якщо подумати, то саме такою шпалою був озброний лицар. Непорядок! Барнс мен завжди казав, що пд кожну руку повинен бути свй нж, свй стиль бою. Яким би умлим бйцем ти не був, зброя повинна тоб пдходити. Може й доводиться пдлаштовуватися пд свого робота? Тод треба полегшити макет, все одно в бою махати буде не вона, а машина.

Нби вдчувши мй скепсис, двчина запросила мене на двобй. Ну я й вийшов. Пдозри пдтвердилися: була б у не нормальна зброя - бути мен битим. А так, навть без прискорення достатньо було ухилятися в останнй момент, коли вона вже не могла зупинити свй рух. Трохи помахавши, виршив закруглятися. Тим бльше, що двчина явно нечасто тренувалася з суперником. Сплкуватися бажання не було, тому тренування швидко закнчилося.

Дал мене вдвели в купальню до служниць, як почали приводити мене до ладу. Не сказав би, що мен це сподобалося, але в якийсь момент я пошкодував, що не можу як слд насолодитися тактильними вдчуттями. Все ж коли тебе миють клька довол привабливих служанок ти мимовол починаш отримувати деяке задоволення. В мому випадку - лише естетичне. Якби не запущен процеси дагностики, з тимчасовою втратою чутливост окремих частин тла, я б мг навть розслабитися. Картину псував лише суворий голос гувернантки Май за спиною, яка й керувала цим дйством. Здаться мене хочуть представити вищому начальству. Нколи не любив таких моментв. В минулому кожна друга така зустрч закнчувалася тотальним геноцидом усього в радус досяжност мо збро. не з мою вдачею надятися, що в ншому свт щось змниться, радше навпаки. Тим бльше, що зараз я перед ними абсолютно беззахисний.