Brute force
Шрифт:
Можна пти ншим шляхом, не робити все самостйно, а побудувати нано-реактор. Цей варант набагато швидший, але органки для ц зарази знадобиться стльки ж, якщо не бльше. це ще не враховуючи матералв на синтез каталзатора! Крм того реактор можна пошкодити, або взагал знищити, що поверне мене до першого варанту.
Ще варанти ? Нема. Значить план дй наступний: якщо нчого корисного не знайдеться - ткаю якнайдал в лс, там влаштовую геноцид мсцевй флор по першому варанту. А поки ще час - знайомлюся з новим свтом факторами, як загрожуватимуть мен, поки я буду ммоблзований. Нчого не забув? Ну то вдкривамо оч й вуха, не вдстамо вд нашо маленько компан - коли мен знову трапиться шанс так успшно влитися в суспльство, та ще й до елти? Мен в будь-якому випадку доведеться адаптуватися до нових умов, що швидше я отримаю вичерпну нформацю про нове середовище снування, то швидше зможу вдновитися. Тим бльше, що у Лашури мен теж чому повчитися. Ранше я уникав усляких нтриг, побоюючись за власну шкуру. Не маючи постйних контактв серед людей, диним способом вдстояти сво нтереси для мене була
Спокйно, не нервумо контролюмо органзм... Ддько, треба скорше зайнятися хоча б нейроблокадою та фльтрами, а то емоц мене до добра не доведуть. Все, заспоколися, слухамо дал нашу провдницю.
Найголовнше правило - завжди показувати свою пошану до вищих осб. Ага, розгнався! Н, я звсно можу поклонитися клька разв, але постйно так робити не збираюся! Я показую свою шану лише тим, хто цього дйсно заслугову - це один з мох принципв. Навть цефи до кнця вйни це зрозумли. А враховуючи мй зпсований характер безкомпромснсть - для цього доведеться добряче постаратися. Що, веду себе як дитина? А чому б н? Чому я повинен вдмовляти соб у задоволенн? Я маю деяк бажання, маю можливост х задовольнити. Без таких маленьких радощв життя я легко мг схибнутися ще багато рокв тому. Це можна назвати свордним захисним механзмом вд божевлля.
В принцип Академя мен сподобалася, якби тльки прибрати ц всюдисущ арки - було б навть комфортно. Начепивши покерфейс, я шов слдом за Кайю, коли вона раптом зупинилася. Виглянувши й за плече, я побачив попереду якусь парочку, хлопець-блондин рокв всмнадцяти та такого ж вку двчина, як з нашим наближенням стали на колно. Схоже це хтось з хнх знайомих. Блондин представився якимось Догером, чи Догмаром - дуже схоже на нмецьке прзвище, та й колр волосся пдходить пд поняття чистих арйцв. когось вн мен нагаду... Пропускаючи хн свтськ комплменти, я уважно прослуховував увесь навколишнй простр, одразу ж вдмтивши пдвищений нтерес до сво персони. Виявляться Лашуру тут дуже добре знали. Також я не пропустив ревнив погляди служанки цього нмецького типчика, як та кидала на Кайю. Схоже тут у них справжнй бразильський серал! Попрощавшись з аристократю, ми вдправилися на зустрч з дирекцю. Однак там не обйшлося без конфлктв, тльки цього разу протистояння високих осб зачепило й мене.
Все розпочалося т ж мит, як ми увйшли в кабнет. Там уже стояла одна двчинка, приблизно одного вку з Лашурою, також у супровод сво охорони - беземоцйно жовтооко альбноски приблизно одного з Кайю вку - справжньо снгово королеви. Напевно саме так мала б виглядати Аннам Рей з одного вдомого японського мультика. Але довго розглядати мен не дала суперечка мж Лашурою та колегою. Я буквально усма своми сенсорами вдчував, як мж королевою та цю двчинкою от-от почнуть проскакувати скри. хня поведнка стала зрозумлою, коли вони почали сплкуватися, елегантно поливаючи одне одного лайном.
– Родич?
– поцкавився я у Кай.
– Маря Нарадан, двоюрдна сестра Лашури. Спадкомиця царства Хавоня.
– Чому гризуться?
– даремно я це ляпнув, бо обидв фур т ж мит обернулися до мене, якщо одна була готова мене вбити, то нша збиралася цим сповна насолодитися.
– Ой, ти привела такого милого хлопчика!
– фур-р-р, прямо в мене перед носом в повтря злтають чись спдн мережива.
– Ти що робиш?!
– Я так думала. У тебе завжди був поганий смак - дос носиш дитяч спдниц.
– Це нацональн мережива мо крани, на вдмну вд...
– Порятуй мене Сейку.
– вловив я шум збоку й побачив, як Кайя з свою колегою поступово вдступають вд мене якнайдал.
– А ти як гадаш: у кого кращ?
– раптом запитали в мене малолтки, задираючи спдниц, хизуючись спднм мереживом.
Н, це навть не дитячий садок, а рвень ясельно групи. Я ж звичайний слуга, моя думка аж няк не повинна цкавити двох представникв королвських смей. Але ж н - лзуть одна поперед одно, та ще й з такою гидкою посмшкою... схоже, що це вже не перший раз, оскльки обидв хн охоронниц уже встигли кудись зникнути з кабнету, залишивши мене на одинц з двома фурями. Виршили приперти мене до стнки? Ага, зараз! Мж двома варантами я обираю третй! Не придумавши нчого кращого, я тицьнув пальцем в поважну ттоньку, яка в цей момент зайшла в примщення. Сама вона зробила вигляд, нби нчого не сталося пройшла на сво мсце. Ну давай-давай, я чув, що ти вже клька хвилин стояла пд дверима слухала хню гризню. Ттка виявилася директором Академ псля нетривало розмови про усляк дрбниц ми розйшлися. Я взагал не до кнця зрозумв, навщо ця зустрч була потрбна. Втм, з самого перебування в цьому кабнет я зробив дуже важливий для себе висновок: електронн пристро у них не дуже розвинен - уся документаця знаходилася у великих книгах або в спецальних сувоях. Тому якщо я захочу збергати нформацю в цифровому вигляд, то нхто нчого не зрозум. Принаймн одразу, а там уже я легко вирахую шпигуна, поки вн вправлятиметься у розгадуванн програмних шифрв.
Поки служниц Лашури утрясали питання з документами, наша компаня вдправилася до Арени - величезно ями по нший бк Академ. Особисто мен ця дрка в земл бльше нагадувала кратер вд бомби, який трохи облагородили обставили трибунами. З боку Академ вони були значно
вищими, вишуканими, видлялися якоюсь чорно-срою штуковиною, встановленою на самому видному мсц. Здаться саме я бачив на борту Су-Вана. Центральна частина арени була заставлена колонами та наповнена туманом ефру. В цлому виглядало навть оригнально, та я не мав часу милуватися пейзажами. Ми з Кайю на пару намагалися заспокоти королеву, яка псля ц зустрч розбушувалася, зриваючи на нас свою злсть - ось що значить влада в руках дитини. Хоча не буду заперечувати, що нод вона вм працювати головою навть думати, показуючи якост стинного полтика. Але зараз я б так не сказав.Як виявилося - ус учн Академ мусять носити унформу, та пдкорятися загальним правилам, незалежно вд свого статусу та статкв. Звсно вдмнност мж аристократю, лицарями та представниками королвських смей снували, однак для адмнстрац та викладачв тут ус були рвними. Тому м доводиться хизуватися тим, що знаходиться пд одягом, усляко показувати свою перевагу ншими оригнальними способами. нколи це ставало запорукою виживання у вищому суспльств, бо нчим невиразн учн не могли претендувати на сво мсце пд сонцем. Академя, окрм сво прямо функц, також виступала свордним ринком робочо сили, адже навть безрдн лицар могли заявити про себе розраховувати на гдний контракт з боку свого роботодавця, або узагал вступити в ряди гвард одн з держав. З ншого боку тут же заводилися дитяч знайомства, це виступало хоча б слабкою, але гарантю того, що конфлкти мж державами не будуть розв'язуватися лише на пдстав особисто неприязн. Адже ти завжди клька разв подумаш перед тим, як побитися з свом другом дитинства. На жаль у випадку з Лашурою та Марю цей принцип не спрацював.
Нарешт Лашура трохи заспоколася я став розпитувати Кайю про сам феномен лицарства. Виявилося, що лицар - це не тльки бойова машина, а ще й звання. Здатнсть до плотування машини визначалася цлою купою рзномантних параметрв органзму, тому кожен плот був у буквальному розумнн на вагу золота.
У переважнй бльшост випадкв лицарями були жнки вком вд дванадцяти до сорока рокв. Саме в цей перод машина найкраще слухалася плота. Однак дуже рдко, приблизно в одному вдсотку випадкв, плотом мг стати й чоловк. ось тут уже розпочиналося найцкавше: в результат такого шлюбу ймоврнсть появи дтей-плотв зростала в клька разв. Були навть цл смейн клани, як снували виключно за рахунок народження та виховання таких дтей. А оскльки небесн лицар тут були майже абсолютною зброю, то вс крани пильно стежать за такими шлюбами, очкуючи народження сильного потомства. Рвень плота визначався сумою фзичних даних та навикв, а оскльки на навчанн плотв тут не економили, то все впиралося лише у хорошу спадковсть. Не дивно, що ус двчата-плоти виглядають такими привабливими: стльки рокв селекц просто не могли минути безслдно. Жнкам-плотам дозволяються вльн стосунки з чоловками, доки вони можуть виконувати сво обов'язки, бо це шанс отримати ще одну майбутню плотесу. А от у чоловкв-плотв тако можливост нема, х контакти суворо обмежуються, аби не розкидатися генним матералом. Аби було зрозумлше, в яку халепу я потрапив - спробую спочатку пояснити систему влаштування цього свту.
Тутешн суспльство длиться на дв категор: простолюдини та аристократя. Такий подл виник не випадково пов'язаний в першу чергу з можливостями окремих людей. Я вже казав про мсцев технолог? Так от - доступ до них можливий лише за наявност здбностей до маг (може це перекладач так глюканув, почувши згадку про ельфйку, але я схиляюся до думки, що тут маться на уваз можливсть оперування властивостями ефру, в якому ми плавали). Не маючи здбностей, ти навть лампочку увмкнути не зможеш, житимеш як на початку дев'ятнадцятого столття. Тобто доля будь-якого простолюдина - ручна праця з мнмумом механзац. А от маючи здбност, ти одразу ж переносишся на початок двадцять першого столття можеш керувати технкою. Бльшсть пристров конструктивно не дуже складн, можуть бути виготовлен з застосуванням простих матералв та нструментв. Головним робочим тлом та паливом для усх пристров тут ефр, який пдбирають в низинах передають по трубах, наче газ. Свтильник ма вигляд звичайно гасово лампи, а аналог електродвигуна майже повнстю повторю турбну Тесла. Все просто дуже надйно. От тльки запустити реакцю ефру в такому пристро може лише обдарована людина.
Повернемося до суспльства. На перший погляд все це дйсно схоже на магю, як у комп'ютерних грах. Переважна бльшсть обдарованих здатн виконувати з ефром лише прост операц: засвтити, змусити його розширюватися, нагрватися тощо. Здбност проявляються приблизно у п'яти-шести вдсоткв людей - це теж не смертельно. Але проблема поляга у тому, що обдарованими майже завжди виявляються жнки. От виходить, що у погон за кращим життям вс батьки хочуть мати якомога бльше дочок. Наслдки я прекрасно бачу навть неозброним оком. З слв Кай спввдношення жнок та чоловкв тут склада приблизно смдесят на тридцять вдсоткв вдповдно. Багатодтнсть тут нормою, але два хлопчика в см' - велика рдксть. В деяких державах дйшло навть до того, що чоловкв викупають або взагал викрадають за кордоном. Звсно ж правител (а тут скрзь пану матрархат у всй його крас) усляко намагаються виправити ситуацю, приймають закони, вводять штрафи пльги, аби банально не допустити вимирання сво крани, але 'вз нин там'. Це все одно, що боротися з злочиннстю: завжди знайдеться той, хто вважа себе хитршим за нших. Це людська природа, яка вд стат не залежить. Найвльнше чоловкам живеться у Коут - це така грська крана, яка майже не ма доступу до моря Ахо, а значить до ефру. Але там пшли на нш крайнощ: сильн й здоров чоловки, а особливо здатн до оперування ефром, предметом полтичного торгу з сусдами. Були ще ельфи, але т живуть надто зольовано, щоб казати про них щось конкретне.