Brute force
Шрифт:
Кожен хлопець-лицар в Академ ма сво власне житло - щоб нхто з сусдв не мг впливати на його думку. У знат воно було довол великим, а простакам дставалися звичайн кмнати в гуртожитку з необхдним мнмумом речей. Та навть так його житло було лише тршечки меншим за батьквську хату. Та ще й власна ванна кмната! саме до останньо хлопець зараз взяв курс. Скинувши верхнй одяг задерши сорочку, Церес зайшов до ванни й став крутитися перед дзеркалом. На хребт мж лопатками, темною плямою розплився здоровенний синяк, вд якого здавалося гудла уся спина. Страшно подумати який у Кея буде удар, якщо навть псля легкого штурхана залишаються так слди. Можна було б поскаржитися наставникам, але знову ж таки - який буде результат? Крм того Церес сам розумв, що в компан такого страховища його остергатимуться. Та й зацкавила його
Було вже пзно тому, плюнувши на все, Церес пдготував на завтра зошити й виконан домашн завдання, завалився спати. День був довол напруженим: оч все ще болли псля довгого сидння над книгами та зошитами у бблотец, псля вихдних одразу навалилося стльки справ переживань, що хотлося просто впасти й не дихати. Та не виходило. Травма болла, не дозволяючи лежати на спин, змушуючи хлопця ворушитися й шукати зручншу позу, вд чого синяк раз за разом знову прострлював болем. Але поступово втома взяла сво оч хлопця заплющилися. Вн не знав, що саме в цей момент крзь привдкриту кватирку до кмнати залза здоровенний павук. Вн не вдчув як той стрибнув йому на спину, а тонк лапки прокололи його шкру, дставшись до щойно вживленого нейрошунта. Вн не бачив, як черево комахи розгорнулося химерною квткою антени. Йому все це було байдуже, бо вн нарешт заснув.
Щоб наступно мит вилетти з перекинутого лжка. Повалившись на пдлогу, Церес хотв-було пднятися, але бль у тл знову дав про себе знати, хлопець знову повалився на колна. ця мить слабкост врятувала його вд осколкв, як прошили стну прямо у нього над головою. Уся кмната прямо на очах перетворювалася на друшляк, а мебл розлталися на друзки. Повалившись на пдлогу, Церес закрив руками обличчя вдчуваюся, як гостр осколки дряпають шкру. Потм щось просвистло й обстрл припинився. Зачекавши хвилину, хлопець таки наважився пдняти голову й шокований застиг ще на клька хвилин. Це була не його кмната! Примщення, в якому вн опинився, зовсм не нагадувало гуртожиток. хоча вцллих предметв навколо майже не залишилося, хнй вигляд був йому абсолютно незнайомим. Пдповзши до вкна, хлопець спочатку захотв вилаятися, але так застиг статую, не в змоз вимовити жодного слова.
А причина для цього була бльш нж поважна: вн побачив не мальовнич кравиди Академ, а велетенське мсто, яке розкинулося на обох берегах широко протоки. Його будвл були настльки тонкими й високими, що в думках саме спливло слово 'хмарочос'. Справа виднлися два грандозних мости, один з яких уже був зруйнований, а пд другим знаходилося щось схоже на плавучий корабель. От тльки ТАКИХ кораблв Тайто ще н разу не бачив. Вн був навть бльшим за лтаюч острови великих королвств. Але головне потрясння викликало видовище злва: океан, що тягнувся ледь помтними блисками хвиль аж до самого обрю. Багряне сонце сдало за горизонт, пдсвчуючи контури величезно напвзруйновано стату жнки з факелом. Церес на зр не скаржився, тому змг в деталях роздивитися дивну корону стату, псля чого знову застиг в шоц - повтря було кришталево чистим, без жодного натяку на море Ахо. Ще раз глибоко вдихнувши, Церес закашлявся, пдтвердивши страшну пдозру: тут нема ефру. Натомсть на язиц з'явився непримний гркуватий присмак, а в нос рзко засвербло так, що захотлося чхати. Усе навколо здавалося неймоврним, нереальним, нби намальованим: надто багато кольорв, запахв... Все навколо виглядало дивним дуже диким. Хотлося заплющити оч й забути усе, як страшний сон. Сон. Точно! Усе це просто страшний сон! Достатньо лише себе ущипнути ...
нчого не сталося. Церес знову використав нецензурну лексику, але вже у значно ширшому варант. Це був не сон. Ув сн людина не вдчува болю. ув сн точно не можна порзати соб палець об уламки незвично тонкого скла. Затиснувши палець, аби не текла кров, Церес вже уважнше придивився до свого оточення. Це мсце точно колись було оселею. хоча зовншнй вигляд мсцевих речей був дуже незвичним, загалом упзнати деяк предмети було легко: лжко, стлець, залишки столу, лампи... Лампи! Якщо тут лампи, значить тут ефр! От тльки у вдчуттях було абсолютно порожньо. Ефру навколо не вдчувалося. при цьому одна з ламп продовжувала свтитися!
Пдйшовши ближче, вн уважнше
роздивився освтлювальний прилад. Це була продовгувата матова колба, що давала рвномрне бле свтло по всй свой довжин. Подив викликав не колр свтла, вд якого уже починали сльозитися оч, а вдсутнсть вихлопних вкон у ламп та трубок для подач ефру. Перший страх, що вн втратив сво здбност, перерс у здивування. Як таке взагал може бути? Що це за лампа? Як куди вн взагал потрапив? Питання множилися з величезною швидксть, а вдповдей так не з'являлося.Втм, довго залишатися на мсц йому не дали. з коридору почулися крики людей част гучн пострли. Звуки бою ставали все ближчими. Спочатку Церес хотв заховатися й перечекати небезпеку, але коли вся будвля раптом здригнулася, а за вкном почали падати уламки стн - залишатися на мсц бажання уже не було.
Визирнувши в коридор, хлопець довго не мг звикнути до темряви. Тут майже не було вкон, а освтлювальн прилади не працювали. диним джерелом свтла були вибит двер квартир та сходовий майданчик в кнц коридору, який був диним виходом з цього поверху. На жаль саме звдти йшов шум. Але будинок продовжував здригатися, Тайто виршив не гаяти часу. Зрвавшись з мсця вн побг вперед, намагаючись встигнути до сходв ранше, нж там опиниться одна з воюючих сторн. Пд ногами трщали уламки скла та нших незрозумлих матералв, тльки в цей момент Церес згадав, що перед сном вн роздягався. Зараз же на ньому була звична учнвська форма, тльки запилена дуже сильно потерта. Наче носили клька рокв. Здивований хлопець затримався лише на мить, ця маленька затримка зграла свою роль.
Церес майже встиг дстатися до сходв, коли з останнього номера на нього вистрибнув хтось кремезний, вхопив його за пазуху й потягнув за собою назад. Вн спробував-було опиратися, але сильний удар пд ребра вибив з нього дух. Скрутившись на пдлоз ще одн розгромлено квартири, Церес намагався вдихнути хоча б трохи повтря. Через деякий час вн побачив, як в кмнату забгають ще четверо чоловкв, одразу ж забираючись з проходу, а секунду потому в коридор пролунав вибух. Потужна ударна хвиля пдняла в повтря усю можливу пилюку, оглушила хлопця. А от бйц нби цього чекали. Попри нульову видимсть, Церес помтив, як вони знову побгли в коридор незабаром звдти пролунали пострли. На деякий час все стихло, псля чого крзь шум у вухах почулися вигуки на незнайомй мовою:
– All clear!
– One moment!
– пострл.
– Clear!
– Okay, back to the base.
– Sir, we have a civil!
– What? Who is this idiot?
Попри свй стан Церес пдсвдомо зрозумв, що мова зайшла про нього. справд, через хвилину ус солдати збралися навколо нього, з цкавстю розглядаючи несподваного гостя. А в тому, що це були солдати, тепер не було няких сумнвв: на усх були однаков сро-плямист костюми, важк черевики на товстй пдошв, численн щитки по всьому тл, однакова зброя, однаков маски на обличч, крзь скельця яких навть очей не було видно.
– Perfect! Now we have this with a drag. Maybe just shoot?
– Sir, it seems not infected.
– Lucky.
– It's not for long. Besides, he does not understand us. Some of you know Chinese, or Korean?
– One moment! I have idea!
– один з бйцв щось забурмотв у маленьку коробочку, а потм простягнув Цересу.
– Ni mingbaile ma? Dangsin-i naleul ihaehago issneunga? Ви мене розумте?
– Так-так! Розумю!
– Дуже добре.
– тут заговорив один з бйцв, а з рац йому вторив голос перекладача з дуже сильним акцентом.
– Зараз ми йдемо в безпечне мсце. Ти можеш пти з нами, але робитимеш все, що тоб буде сказано. Запам'ятай три головн команди: go - бжиш, stop - завмираш не шумиш, down - падаш за укриття. Зрозумв?
– Так.
– Повтори.
– Гоу - бгти, стоп - завмерти, даун - падаю за укриття.
– Добре. В кого маска? Оу, мен це не перекладати? Зараз тоб дадуть маску. Дихатимеш лише через не. Нчого руками не чпаш. Усе повторюш за солдатами. Дивишся пд ноги. Зрозумв?
– Так.
– Добре.
– Let's go! Move-move!
тут Тайто зрозумв, наскльки важливою була фзична пдготовка лицарв. Н, вн не вважав себе здохлятиною, але пдтримувати темп цих здорованв було складно. В порвнянн з ними вн вдчував себе малюком, та й через протигаз дихати було дуже складно, а вони ще й броню та зброю на соб тягли...