Чтение онлайн

ЖАНРЫ

Шрифт:

– Пднми ногу. Випрям . Згни в колн. Повтори трич. Вдчуваш ось тут?

– Так, трохи поболю.

– Це сухожилля. Прислухайся до них. Псля розтяжок вони мають нити, а не вогнем горти. Тод наступного дня продовжити зможеш.

– Добре. Кейнс?

– Кей.
– поправив я .
– Що?

– Ти став краще говорити. Вже не по три слова.

– Не вдволкайся. Продовжуй.

Звсно став, я ж не просто так по уроках за нею бгаю.

Перший день розпочався не зовсм так, як я розраховував. Присутнсть слуг чи охоронцв дйсно була нормою для знат, але нш учн такого соб дозволити не могли в принцип. якщо хтось приходив на урок з свою обслугою, то це автоматично пднмало його на рвень знат. Ханл такого статусу, як я вже казав, не мала, а тому я був змушений увйти в клас на загальних умовах. Тобто як рядовий учень. Звсно ж навчання було платним, але

Лашура уже оплатила мо навчання на мсяць наперед - по мнмальнй ставц.

Все нби було нормально. Перш клька урокв пройшли як по маслу, але я нутром вдчував, що щось роблю неправильно. Як виявилося, я мав по форм представитися класу. саме з цим виникли деяк проблеми: вдповдальним за наш клас був лорд Улайт, який саме сьогодн трохи прихворв. А без нього знайомство з новим учнем вдбутися не може. Я ж увесь день поводився точнснько так само, як Юкне бля сво хазяйки, яка за збгом обставин опинилася в одному клас з Ханл. Тобто тупо стовбичив за спиною останньо, як звичайний охоронець, доки вона мен не роз'яснила цей момент. А мен що - я соб мовну матрицю клепаю, охороняю заданий об'кт, а на решту свту мен начхати. Врешт решт вона вмовила мене хоча б робити вигляд, нби я тут вчуся. Перед останнм уроком я не зайшов до аудитор став чекати пд дверима, доки прийде потрбний учитель. Спецально заради цього Ханл збгала до лазарету вмовила цлителв вдпустити хнього пацнта хоча б на пвгодинки. Я не дуже добре знаю японську культуру, але цей момент пам'ятаю чтко: новий учень заходить в клас псля всх, лише тод, коли йому дозволить учитель, псля чого вн ма представитися. От тльки форму привтання я не пам'ятаю. Там в кнц нби обов'язкова фраза. Як же вона там звучить? Здаться там було слово 'подбати'...

А ось наш класний кервник де. Лорд Улайт справд виглядав кепсько, хоч намагався здаватися енергйним! Я ж бачу, як його хита на ходу. Значить знайомство слд провести швидко.

– Втаю Лорд Улайт. Як здоров'я Ваше?
– переклад хоч кострубатий, але це значно краще за попередню версю.
– Не вдрвав вд лкування, сподваюсь я?

– Кейнс? Що ти тут робиш? О, я зрозумв! Ти будеш нашим новим учнем!

– Не зовсм. Я тут для охорони лишень.
– з такою говркою вдчуваю себе магстром Йодою.

– Ну тод заходь. Клас! Познайомтеся з нашим новим учнем.

Ну, похали! Заходжу в клас. Ус сидять, втупившись у сво книжки й зошити. На мене уваги не звертають. От прекрасно. Заодно випробую першу версю свого нового перекладача. Ну, похали!

– Звати мене Масаке Кейнс. Я прямолнйний, замкнутий, хлопець егостичний, який жартв не розум, дуже свордне почуття ма гумору.
– голову нхто не пдняв, але ус оч повернулися у мй бк, з кожним словом вони стають все бльш й бльш.
Люблю я спокй порядок. Не люблю, коли порушу хтось мй спокй порядок. Будуть питання - звертайтеся. Я про всх подбаю.
– ну пд кнець хруснути кстками в кулаках.

– Пхек...
– учн здригнулися, позаду мене Улайт подавився повтрям, а у клас запанувала просто мертва тиша.
– Дякую. Можеш зайняти соб будь-яке вльне мсце.

Клас бльше нагадував аудиторю, де кожен наступний ряд мсць знаходиться трохи вище. На самснькй вершин сидла Маря Нарадан, з незмнною охоронницею за спиною. Ха! А Юкне так продовжу ходити у подарованй й куртц, пдгнавши пд свою фгуру. Треба буде скинути соб логи подивитися, як вона умудрилася пдшити цей бронежилет. Гальорку на рвень нижче займали вже знайом мен п'ятеро лицарв-чоловкв. Очевидно дво нших були з ншого класу. Ну а вс найближч парти були всян майже двома десятками рзномантних двчат. Вльних мсць було всього три, ус десь нагор. Лашура щось казала про привтання знатних осб. Тльки я не знаю, як х звати. Будемо мпровзувати. Пднмаюся на рвень нижче них, вклоняюся промовляю вже звичну фразу, замнивши м'я на 'високих осб'. Няко реакц, значить все зробив правильно. Тепер займамо мсце й готумося слухати.

Етикет, дуельна майстернсть, офцоз... Усе це шло лсом. А от уроки мови та граматики для мене виявилися безцнними! Вже на перших заняттях я зрозумв, що японська мова тут видозмнена значно сильнше, нж я вважав. Вона просто лежала в основ, на цьому роль закнчувалася. Дал вже йшли сотн правил вживання слв, видозмна х сенсу залежно вд послдовност, стил мовлення... Я був у шоц, коли програма з нуля почала складати нову мовну матрицю. Це означало, що вдом й методи й алгоритми перекладу не можуть бути застосован до ново мови. Вже зараз стало зрозумло, що половина мох фраз ранше звучала як вдверте хамство. як мене тльки тут терплять? Але була хороша новина: оригнальна японська

тут теж була вдома, хоч у вигляд древнх письмен. Але повернемося до нашого уроку.

Ханл подумала, що я до початку Турнру встигну зробити з не повноцнну спортсменку. Певно вона бачила, як я ганяв Кайю, тепер сприйма мене як якогось наставника. Та куди там - над свою формою потрбно працювати довго й напружено. Це як з рукопашним бом: скльки б каратист не тренувався, вуличний грабжник все одно його покладе. Тупо за рахунок досвду, бо перший займаться цим лише час вд часу, а другий - постйно. я вже не кажу про те, що каратиста заздалегдь поставлять у невигдне становище, а нападникв буде разв в три-чотири бльше, вони будуть озброн. Отак тут. Вона одна, а суперникв у не - половина академ. Та й наздогнати х за клька днв буде нереально. Хба що пдсадити й зародок НК, але для нього я зараз шукаю зовсм ншого кандидата.

Справа в тому, що у мене давно назрла проблема з тлом. Для виршення потрбн показники його роботи у рзних умовах, як то: стрес, нтенсивн навантаження, травми... Найпростше буде просто переселитися на ншого нося сподватися, що власне тло до моменту мого повернення не здохне, але це легко виршуться апаратурою для пдтримки життдяльност. Або взагал переселитися забути про цю тушку, як про страшний сон. З ншого боку - я втрачаю шанс розбратися з будовою лицарв. Значить потрбен спосб знмати параметри з тла донора, не вдриваючись вд цнного джерела нформац. Сама собою напрошуться думка про якийсь сканер, який буде знмати показники пддослдних, поки я займатимуся справами. Подумував навть використати для цього свого диного спайбота. Але я пшов дал, створив для цього спецальний мплант, який згодом розгорнеться у дуже спрощену версю НК. Так я зможу не лише вдслдковувати реакц органзму, але й знмати параметри тла як у його стиному вигляд, так псля одягання нанокостюму! Так я виршую одразу клька проблем: лкую власне тло, отримую двйника для вдволкання уваги спецслужб! Ну як бонус - отримаю записи урокв вд донора, а це не тльки ще бльше прискорить створення мовно матриц, але й дасть ще одне джерело нформац для мого ще не створеного аналтичного центру. Ддько, мене ж нби Лашура не покусала, а я уже намагаюся вбити трьох зайцв одним пострлом.

Ось мо майбутн донори пдйшли. Семеро хлопцв вком вд тринадцяти до смнадцяти рокв. Фзичний стан задовльний, але здоров'я виклика сумнви. Навантаження на рвн учениць витримують майже ус. А от з поведнкою в хлопцв були серйозн проблеми. П'ятеро з них були з привлейованого стану, етикет використовували виключно як нструмент для принижування нших. Це я побачив одразу. Навть не побачив, а буквально вдчув. На соб...

Останнм уроком у нас була теоря маг. Як я й очкував, лекця виявилася дуже пзнавальною корисною для мене. Виявляться, що для оперування магю кожна обдарована людина повинна увйти у свордний транс, в якому навколишнй ефр чтко реагу на будь-як змни в тл людини. Практика буде лише в обдарованих, а для усх нших це буде лише ознайомлювальний курс. Але це загальновдом факти. Я ж потроху починав розумти, що властивост ефру до стану людини не мають някого вдношення. Скорш за все для керування ним використовуються певн механзми реакц, про як мсцев просто не знають. У мене ж перший ключик до контролю над ефром - мо генератори. В них нема нчого органчного, а значить оперувати ефром можна за допомогою штучних засобв.

Також мен в руки потрапив календарик з графком урокв. Виявилося, що в Академ термн навчання склада см рокв, навчальний рк длиться на три семестри, як тут називаються триместрами, перший починаться навесн. Мж триместрами маленьк канкули по пвтори декади. так уже вийшло, що менш нж через мсяць почнуться перш канкули.

До реч про письмове приладдя - тут пр'нами пишуть ус, а не тльки аристократи! Я чесно був в шоц, коли це побачив. Привт з Хогвартсу! Виявилося, що бльшсть тут пишуть стилусами - заточеними паличками, або гусячим пр'ям. Дехто з аристократ може соб дозволити бльш пишн пр'ни. Матералом для звичайного письма служить папр, а для державних документв - пергамент.

поки я слухав викладача, система збирала дан про мох майбутнх пддослдних. Особливо мене цкавили хн психологчн профл. Нарешт пд кнець уроку я х отримав, результат мене не втшив: з п'яти нормальними виявилися тльки дво. Аристократа з свох планв викреслив одразу. Залишився тльки такий-соб Церес Тайто. Хлопець з простого люду, направлений до Академ одразу псля виявлення дару, простак. Вн був би деальним варантом, якби не одне але... По закнченн урокв я думав пдйти, познайомитися з ним, аби аналзатор краще розбрав особистсть, але все розставив по свох мсцях випадок.

Поделиться с друзьями: