Brute force
Шрифт:
– Але ж...
– Няких але - це задля тво ж безпеки. Якщо тебе викрадуть, то на мсц тих злодв опинимося вже ми. не в мирний час, а прямо пд час вйни. Ти ж сама все задумувала так, щоб нхто не змг розбратися в конструкц, пам'яташ?
– поки ми будемо заново створювати власн мехи, нас будуть бити по всх фронтах.
– закнчила замсть сво охоронниц королева.
– Треба перенести презентацю. Ханл, твй перший мех на ходу?
– Н, я переставила частину вузлв з нього на новий.
– А другий коли буде готовий?
– Я могла б впоратися до кнця декади, але тепер...
– Ти впорашся!
– пдбадьорила Кайя.
– Кейнс тоб
Кайя повернулася до мене, чекаючи на вдповдь, а я лише через секунду зрозумв сенс сказаного. Мен щойно запропонували не просто подивитися на новтн технолог, а й працювати з ними! все це в компан ходячо енциклопед! Н, я такий шанс не упущу!
– Звсно. Буду радий допомогти.
– Прекрасно. А тепер розходимося робимо вигляд, що ц розмови не було. Кейнс, на клька слв.
– Лашура махнула йти за нею.
Ми пройшли до кабнету. На краю стола лежали клька зпсованих мою бомбочкою документв - водостйких чорнил тут ще не знають, а значить шанс пдзаробити на продаж канцелярських товарв. Королева зперлася на стл хмуро подивилася на мене.
– Ти дйсно будеш робити те, що Кайя тебе попросила, чи просто зробив вигляд, що погодився?
– Дйсно.
– Це добре, тому що супроводжувати тоб доведеться скрзь. Ну, майже скрзь. Мен не подобаться, що доводиться залишати тебе поруч з нею, але у мене нема нших доврених осб. хоч це влетить мен в дзвнку монету, я готова за тебе сплатити. Я навть зроблю на тебе документи - цнуй мою щедрсть.
– Сплатиш за що?
– Не важливо.
– буркнула двчинка, вдвернувшись до вкна.
– Не бошся, що зраджу?
– Кому? Ти у нас надто самостйний, щоб до когось бгти, щось просити. Скорше до тебе прибжать.
– Врно. Це все?
– Лашура кивнула.
– Тод у мене теж до тебе розмова. Коли проникли в майстерню?
– Сьогодн вранц.
– здивовано озирнулася на мене Лашура.
– Вчора увечер. пдозрюю - не вперше.
– Ти там був?! Втм, чому я дивуюся? Ти у нас завжди в центр уваги.
– королева задумалася.
– Чому вони замовчали цей факт?
– Доступ до лаборатор. Мехи всм потрбн.
– Та н, доступ у них так був. Тут щось нше. Таке враження, нби вони...
– Хочуть спихнути вину.
– збагнув я раптом один з можливих сценарв.
– На мене. тод...
– Помовчи.
– королева потрусила головою, намагаючись позбутися якихось особливо непримних думок, але зовншн фзологчн ознаки вказували, що стало тльки грше.
– Сама знаю, що будуть проблеми. все через тебе!
– Ти помиляшся. Я не джерело проблем. Я лише ндикатор.
– Не каркай!
– сумнваюся, що цей вислв тут вдомий, але перекладач зрозумв фразу саме так.
– Ти сам ходяча проблема! Досить мен тут бду накликати! Забирайся до сво Ханл й не мозоль мен оч!
– Даруш мен Ханл? Щедро.
– Гр-р-р! Згинь!
А королева не така вже й благенька, якщо добре роззлити. За клька секунд вона виштовхала майже стоклограмового мене в коридор. Хоч я не дуже й опирався, але сам факт! Ханл сидла унизу, вислуховуючи вказвки вд лед Май. А поки вони були зайнят, я повернувся у вртуальний простр доробляти проект.
Помтивши, що нструктаж Ханл закнчився, я пшов слдом за нею. Тримався справа трохи позаду не. Наш дует одразу ж привернув увагу оточуючих, що дуже не сподобалося Ханл. Та й мен теж. Ус зустрчн учениц одразу ж починали хихикати, а деяк ще при нашому наближенн починали розпускати слухи. Та ще й
робили це так гучно, щоб ми це чули. А Ханл мусила все це слухати, зцпивши зуби. Звсно, вона ж особа без роду й статусу, а покровительство королеви Шатерей ряту тльки вд прямого тиску. А репутацю комусь зпсувати любить кожен другий, особливо якщо за це йому нчого не буде.Так ми й дсталися до входу в пдземелля. На вход уже стояла парочка вартових у супровод одного клрика. Нас переврили, обшукали, наскльки це було можливо, пропустили всередину. Звсно ж не самих, а у супровод ще одного клрика. Той провв нас аж до само майстерн, вже хотв було зайти з нами, але Ханл, згадавши вказвки Кай, навдрз вдмовилася його впускати. Вн спробував було натиснути на нас своми повноваженнями, але на цей випадок у нас також були нструкц. Нариватися на конфлкт було заборонено, тому я виршив повторити подвиг Лашури.
– Обережно. Пд ногами лайно.
– Де?
Ледве мужик опустив голову, я смикнув Ханл всередину майстерн, а двер зачинив прямо у того перед носом. Стояв би вн ще на сантиметр ближче - отримав би по лоб. А нчого вдволкатися! Вн ще довго щось кричав нам з того боку, але ми його вже не слухали. Якщо вже й через десять хвилин до нього не прибгла пдмога, значить у нього не було права заходити всередину. Вн не представлявся, але його обличчя я запам'ятав - потм намалюю фоторобот для Лашури. Нехай притрима цей аргумент, якщо на нас знову будуть тиснути.
Схоже церковники виршили спровокувати конфлкт. Щось не дуже це схоже на спецслужби, надто грубо й очевидно. Може це мен надто нцативний молодняк трапився? В будь-якому раз мен знадобиться не тльки нформацйна, але й силова пдтримка. Можна сказати, що в мене знову прокинулася параноя, адже зараз мен нщо безпосередньо не загрожу. От тльки власний досвд не раз доводив, що краще бути живим параноком, нж необачним трупом.
Через клька годин база закнчить розгортання основних виробничих структур перейде до накопичення ресурсв, а до зранку буде готова прийняти перший проект. Значить вносимо змни до плану: база займеться виготовленням повноцнних бойових дронв, а з спайботами (*) я якось сам розберуся. От уже роня дол: охоронець сам шука соб охорону! Розказати кому - засмють.
'Проект вдновлено. До кнця залишилось 12 годин 53 хвилини.'
Ого! Ранше ж було сказано про майже чотири доби, з чого такий прирст?
'Час реалзац вдалося знизити за пдтримки зовншнього модуля.' - пояснив НК.
Зовншнього модуля? А, вн напевно спихнув контроль на базу! Правильно зробив - мзки зараз майже не зайнят, а для роботи архватора потрбен комп'ютер потужнший за мй власний. це прекрасно, тому що зараз вн мен знадобиться.
дина вогнева пдтримка, на яку я тут можу розраховувати, це мо трупери. Вони достатньо розумн, щоб дяти самостйно, а при об'днанн у мережу з тактичними центрами навть здатн проявляти нцативу! Чесно кажучи, це дин розумн стоти, хоч синтетичн, яким я можу доврити свою спину. Сходячи з конверу, вони уже не можуть бути перепрограмован у звичному розумнн. Врнсть вбита в них на атомарному рвн, прошита в самй хнй сут. Це деальний вибр для такого одинака, як я. Але тут знову вилазить проблема з щупальцями для дронв. У бльшост труперв вони унверсальними манпуляторами, придатними для пересування, для важко прац, навть для здйснення млких операцй на кшталт ремонту. Не знаю, скльки часу знадобилося цефам, щоб отримати такий результат, та до ранку я його повторити точно не зможу. Потрбно чимось х замнити. Чим? Треба думати.