Brute force
Шрифт:
Виплюнути патрон, вставити в магазин, загнати на мсце, злитися з деревом. Ось в таку халепу я потрапив. Зараз, сидячи в густй крон дерева на узлсс, я пильно стежив за дорогою глибоко вдихав чисте, не загазоване повтря. Хоча краще воно було б загазованим, все одно мен для снування дихати не треба. Для мох планв важке повтря було бльш привабливим. Справа в тм, що я обожнюю вуглець. На протяз всього мого снування ця речовина не раз рятувала життя мен, мом союзникам. Був час, коли я навть меч з нього клепав. Ось зараз, за вдсутност нормальних матералв, мен доводиться пригадувати стар навики й вирощувати соб зброю з себе самого.
Цкаво, що останнм часом в мене все бльше часу, пробачте за тавтологю, йде на модифкацю власного тла. Бльше, нж за вс роки мого снування Пророком. Я не термнатор Т-1000, щоб змнювати форму на ходу. Може це й здаться дивним, але нанти - не панацея вд усх проблем. Та й називати ц мкроорганзми нантами буде неправильно. Вони
Виплюнути, вставити в магазин, загнати... Щось я вдхилився вд теми.
Зараз я тримаю в руках K-VOLT - високотехнологчну нелетальну зброю, головним призначенням яко було затримання демонстрантв та нейтралзаця електронки. В тому числ й НК. Мря вуличного полцейського. От тльки кошту така грашка бльше за патрульний автомобль. головна проблема тут навть не у самй збро, конструкця майже нчим не вдрзняться вд звичайного великокалберного пстолета, чи навть дробовика. Найдорожчий елемент - сам патрони, кожен з яких був складним одноразовим шокером. Складнсть конструкц полягала лише у попередньому налаштуванн кожного пострлу, аби не вбити жертву. Вперше взявши його в руки я був дуже розчарований: замсть п'ятдесяти канончних пострлв у магазин влзало лише см, плюс один в патроннику. Та навть з такими обмеженнями ВОЛЬТ прекрасно глушив не лише рибу, але й нших жителв океану. Я вже тод задумувався над способом вдтворення таких цнних боприпасв, навть досягнув у цьому певних успхв. дею я пдгледв у збро цефалоподв. Вони робили акцент на створенн високо температури, а в мому виконанн хнй патрон перетворився на потужний МГД, який не лише видавав розряд, але й залишав сильн опки на тл. Ну примний бонус нового пдходу - втрич бльша потужнсть, та вдесятеро довший термн розряду. Звсно ж досягти тако ефективност можна було лише поатомним збиранням кожного виробу, що вдповдно дозволило зменшити розмри патронв з стандартних для дробовикв 12 мм до пстолетного - 9 мм. Недолк у мох розробок був лише один - часу на х вирощування йшло ну дуже багато. Це зараз мен спшити нкуди, а в бою кожна секунда на вагу золота. Простше було знайти солдата з повним магазином. Зараз же ця технологя стала для мене справжнм порятунком.
Справа в тм, що тутешня зброя дуже схожа на духов рушниц ХХ столття. Тльки для розгону кул тут використовуться ефр. Створивши передову вогнепальну зброю, я одразу ж пдштовхну мсцевий прогрес, а значить втрачу перевагу. ВОЛЬТ був деальним ршенням, адже не залишав псля себе слдв, окрм опкв на тл жертви. А оскльки бачити будуть лише ефект, то й захищатимуться вдповдно - вд температури, а не вд електричного струму, про снування якого, я так пдозрюю, тут навть не здогадуються. Ми теж не одразу зрозумли, чому керамчн бронежилети захищають вд збро цефв, а металев - н. Тут же розрив у технологях буде просто колосальний, а значить часу на пошуки протид пде ще бльше.
Виплюнувши в долоню черговий патрон, я повнстю заповнив магазин, в черговий раз з любов'ю покрутив у руках свою кралю: двадцять патронв у магазин, режим автоматичного вогню, знмний глушник, можливсть вибркового ураження струмом або термчним ефектом. Я навть подумав, що саме так ма працювати легендарний, оспваний фантастами бластер. Але у мене не було бажання вигадувати щось нове, тому я взяв за основу звичайний Glock-18 - машинка невибаглива, надйна, в руц пдлтка лежить деально. Вн навть звичайними патронами може стрляти, але лише одиночними, щоб ствол не перегрвся його не розрвало. Все ж вуглецев конструкц довол крихк, на вдмну вд металу, а робити його повнстю з алмазодв - надто жирно.. Потм помняю на щось бльш крупнокалберне надйне, а поки згодиться й таке.
А поки руки в мене були зайнят, в голов крутилася думка про спосб, яким мене змогли нейтралзувати. Що ж це виходить, що я тут вже не перший? Те болото - дуже явна ознака присутност тут когось з мого свту. Що з ними сталося? Невже х теж зламували, як мене нещодавно? Дуже можливо. Проблема в тм, що тамтешн боти повнстю здичавли, втративши будь-яку спадкову пам'ять. В них вдповд на мо питання можна навть не шукати. Зате х можна вдшукати в Академ.
Нарешт я побачив на пдход до матку головну дючу особу з супроводом. Прилпивши пстолет соб на
пояс, злзаю на землю виходжу з лсу. Прислуга сусднх садиб дивиться на мене квадратними очима, але проходу не заважа. Звсно, я ж зараз виглядаю як справжнй розбйник: в шкрянй куртц, капюшон, з якоюсь небезпечною штуковиною на пояс...Шлях до матку займа лише клька хвилин. Не встиг я постукати у двер, як на пороз знову з'явилася Кайя. Дежавю. От тльки цього разу мен балакати нколи, я тупо йду дал, вдсунувши з дороги небажану перешкоду. Вд такого нахабства двчина на деякий час завмерла з вдкритим ротом, а закочуючи рукави, наздогнала й знову стала на мому шляху. З боку це дйсно виглядало грзно, особливо якщо взяти до уваги рзницю в зрост. Вхопивши мене за руку вона спробувала заломити , але нчого не вийшло. Потм вона спробувала мене бити, з аналогчним результатом. Ляпаси, удари руками й ногами, метання рзномантних предметв нтер'ру. Навть без усх свох прибамбасв я можу точно сказати, що Кайя зараз люту. Берсерк, справжнй Берсерк! Я аж залюбувався такою чистою вдкритою агресю. Це дуже добре видно по зницях очей та диханню. Шкра сптнла, оч дивляться прямо, на сторонн фактори реакця майже вдсутня. В голос чуться характерне ричання. Органзм в не витривалий, але перш ознаки втоми вже дають про себе знати. Не знаю, чи пов'язана така поведнка з мою сьогодншньою вдсутнстю, але зараз мен на це начхати.
Проходячи по втальн, я заходжу за вже знайому кушетку , вловивши момент, коли Кайя повернеться за черговим снарядом - штовхаю меблю прямо й пд ноги. Дубовий вирб, проскрипвши нжками по мармуровй пдлоз, збило агресоршу з нг. Втративши рвновагу, Кайя випуска з рук чергову вазу пада на пухку поверхню, з яко не так уже й легко встати. Поки двчина не пднялася, кладу руку й на шию трохи стискаю сонну артерю, одночасно вводячи заготовлений спецально для цього запас заспокйливого прямо пд шкру двчини.
Наша метушня звсно ж привернула увагу начальства, незабаром Лашура у супровод свох служниць уже стояла у дверях. Двйнята бачать, що тут щось не в порядку, вже починають щось дставати з рукавв, коли вони зайняли позиц, двчинка поцкавилася в мене:
– Кейнс, що тут вдбуваться?
– У мене з'явилося клька питань.
– вдповдаю я, дстаючи пстолет.
– На деяк з них я хотв би отримати вдповдь.
Служниц одразу ж зрозумли, що у мене в руках зброя, ще до того, як я закнчив фразу, в мене полетли два гостро заточен шматки металу. Як я й пдозрював, близнята виявилися не просто слугами, а 'куноч'. Я по робот стикався лише з нндзя, та навряд чи хнй жночий аналог виявиться бльш небезпечним. Хоча н, клька годин тому ц отрун голки реально могли б мене вбити. Зараз же НК сам, без мого втручання, розбрав яд на складов та пдбрав до нього антидот. Навть запропонував перейти у режим брон, але я вдмовився.
Пстолет спрацював як треба. Витягуючи зброю, я продовжив рух перекреслив прицлом обидв фгури служниць. Залишалося лише вчасно натискати на гачок. хоча заряд в мох кулях був як у малокалберно рушниц, а швидксть польоту кул ледве перевищувала дв сотн метрв на секунду, нашумв я знатно. Два пострли пд ряд в закритому примщенн на мить оглушили навть мене, не кажучи вже про Лашуру, яка добряче отримала по вухах.
Поки наш слух повертався до норми, я ретельно вивчав наслдки першого застосування ВОЛЬТ. Обидв мшен вражен, як передбачалося. Поправки на швидксть та закручування кул вже внесен у балстичний обчислювач, тепер можна впевнено стрляти на випередження. Ефект вд куль також був на висот: в обох випадках контактний гель проник до тла, передав розряд, а уся внутршня начинка шокера уже зтлла, залишивши псля себе лише порожнй стаканчик корпусу. На одяз слдв високо температури не залишилося, але фартухи та плаття двчатам доведеться помняти - гель вд них уже не вдчепиться. Точно, йому теж треба зробити якомога менший перод розпаду, щоб нхто не встиг взяти зразки! А от з пстолетом проблеми: ствол вд нагрву все ж трснув. Запас мцност не дав йому розрватися, але тепер частина газв прориватиметься, зменшуючи без того невелику швидксть польоту кул. Доведеться мняти ствол. Залишаю двчатам по ще одному презенту, повертаюся до Лашури.
– Ходмо в кабнет.
– Ш-ш-що?!
– з страхом перепитала королева, так не отямившись вд звукового удару.
– В кабнет! Бгом!!!
Як то кажуть: добрим словом пстолетом... Ця стина працю скрзь завжди. Особливо з тими, на кого цей пстолет спрямований.
В цьому примщенн я ще не бував. Не зважаючи на вдавану простоту оформлення, кожна рч у кабнет мала як мнмум подвйне призначення. Один робочий стл чого вартий: у рельфних взерунках ховалося майже два десятки самострлв, як могли накрити увесь простр з боку дверей. Шафи, хоч здавалися монументальними, в будь-який момент могли перетворитися на барикади. Не бажаючи спокушати королеву мнимою перевагою, я грубо штурхнув у крсло для гостей, а сам всвся на стл. Пстолет поклав поруч, стволом у бк крсла. Клька секунд я насолоджувався видовищем, як Лашура намагаться ухилитися вд променя лазерного прицлу, а той постйно дивився й в лоб, як би вона не крутилася.