Brute force
Шрифт:
– Гр-р-р!!! Треба було тебе записувати в блазн! Буде тоб рекомендаця! От тльки де ти все нше взьмеш? За тебе нхто не поручиться, а тим бльше грошей в борг не дасть.
– Ти документи пдготуй, а я грош я знайду.
Легко сказати - знайду! Втм, якщо тут грошова система не дуже складна, то пдробити стартовий каптал - раз плюнути! Це буде крайнй варант. А зараз у мене все ще можливсть зайнятися пдробтком у стнах Академ. Сподваюся мо продуктивност вистачить, аби отримати необхдну суму бодай за тиждень. Чи за мсяць? Добре, вдкладемо питання заробтку на завтра. В решт-решт, залзти у бблотеку я можу й так але, якщо мо пдозри справдяться ус записи тут збергають без систематизац - на пошуки нформац пде значно бльше часу. Якщо я взагал зможу там бодай щось вдшукати.
В
Кмната на другому поверс за розмрами вдвч бльша за мою, заставлена значно колоритнше. Одразу видно, що Кайя присвятила себе служб. Усе було розставлене по мсцях, нчого не стирчить, нчого зайвого... Хоча н, дещо зайве в кмнат я просто не одразу помтив - величезний, налплений на стелю плакат з не дуже чткою фотографю двобою лицарв на арен: червоного блакитного. Ну червоного лицаря Кай я впзнав одразу, все ж його уламки ще довго валялися на остров, а от блакитний... Хм, чому цей лицар здаться мен таким знайо... Твою ж дивзю! Млких деталей достатньо, аби я впзнав свого маскованого знайомого! Тепер залишаться лише дзнатися, хто був плотом цього лицаря, можна смливо йти псувати йому життя. Хоча н, так буде нецкаво: помста ма бути повльною, щоб жертва усе бачила, розумла вдчувала. Я маю сповна насолодитися знищенням цього йолопа.
Стоп! Що це таке було? Це я злюсь? Н, це вже прийшло вд тла. Ох Кейнс, ну й гад же ти - навть з того свту умудрився пдсрати! Я ж тепер не заспокоюся, доки не отримаю задоволення вд знищення свого ворога, хоча ранше узагал його таким не вважав. Вн не перший, хто намагаться мене вбити. Хоча н, вн обманув сподвання мого нося навть спробував познущатися над ним, а це вже образа мене, як НК. Ну добре, додамо його до свох планв. Сподваюся моя маленька вендета не перешкодить мен яксно влитися в новий свт. Ще прогнози на майбутн маш? Ну от добре. Кайю спати поклали, роздягати не будемо, знмемо лише взуття. Ох ти ж...
Повна золяця!
Фу, добре що я вже клька разв здох! Нколи не думав, що у жнок може так смердти вд нг, просто н разу за все сво свдоме життя з цим не стикався. Якщо наступного разу потраплю в тло Джеймса Бонда - матиму на уваз. Так, кладу черевики бля лжка розвертаюся на вихд. О, а що це за коробочка стирчить з-пд лжка? Але роздивлятися уже нема часу, бо сонар показу наближення двйнят. Ну що ж, тепер я можу спокйно повернутися до вдробтку, якщо мене погодяться випустити. Адже погодяться, правда?
– Двчата.
– звернувся я, коли пропускав х у кмнату.
– Вибачте за безтактнсть. Як вас звати?
– Хкар.
– свтленька.
– Мзук.
– темненька.
– Логчно.
– подумав я, звряючись з словником.
– Придивться за Лашурою. Щоб не накола дурниць.
– двчата нахмурилися, знову потягнувшись до рукавв.
– Що? Вже були прецеденти?
– Не смй!
– а це вже Хкар.
– Ов-ва! це елтна охорона!
– двчата знову скривилися, але швидко взяли себе в руки.
– Добре-добре. Не буду дражнити. Через повагу до вас.
Бльше провокувати двчат не став швиденько покинув будинок. Ц двйнята мене вдверто зацкавили. Треба буде обов'язково якось взяти у них карту бойових прийомв для жночого тла - про всяк випадок. Не приведи генератор мен потрапити у жноче тло, але готовим треба бути до всього.
Бльше в матку мен сьогодн робити нчого, тому я вдправився до вже знайомого мен колектора. На жаль мо манпуляц не залишилися непомченими, зараз там крутилася парочка працвникв, витягуючи з люку довжелезн чорн стрчки колишнього нанореактора, як ще не встигли повнстю
лквдуватися. Подавши команду на самознищення, я дозволив соб ще хвилину поспостергати за ошелешеними працвницями, на чих очах величезна маса синтетичних водоростей розсипалася в попл, а потм вдправився гуляти. Якщо не можеш поповнити матеральн запаси - переключайся на нематеральн. Принаймн вб'ю час до ранку, а потм на мене чека дуже цкава бесда з одню молодою винахдницею. Як би я не ставився до рвня тутешнх технологй, але знати свого ворога в обличчя треба завжди. А де ще можна ознайомитися з передовими досягненнями, як не в лаборатор Вах Ванл?Знайшовши в найближчй але лавку, я розвалився на нй , неприродно закинувши голову назад, аж за спинку, занурився у свй вртуальний свт. 83% розгортання систем, це дуже хороший показник, але мен потрбн ус 100%, аби почати нормально працювати. В решт решт потрбно вдновити увесь софт, вдсутнсть якого мен дуже дошкуля. Була б у мене нормальна САПР, я би спокйно оформив нанореактор у потрбному вигляд, а не ганявся за ним бозна-де. Коли операцйна оболонка завантажилася, я запустив процедуру дагностики став передивлятися виведену програмою схему НК у пошуках дефектв.
У гр НК показаний, як стильний комбнезон з гуми та металу. Насправд ж гуми в його склад майже нема. Хба що на пдошвах та долонях. Усе нше повнстю складаться з полмерв, рзномантних сплавв та композитних матералв, бльшсть з яких людству не знайом. Незнайом з технологю люди часто думають, що НК повнстю складаться з нантв, але це мф. Насправд ж усх видв нантв у ньому набереться не бльше клограма-двох. А от усе нше - повнстю результат хньо дяльност. Вони не виконують прямих наказв оператора, а лише обслуговують вже створен системи. для цього потрбна вдповдна нфраструктура: аналог кровоносно, нервово системи, опорно-руховий апарат, джерела енерг, генератори, рзномантн допомжн пристосування... Так не знайшовши няких вдхилень, я переключився на свого нося. ось тут на мене вже чекало одразу клька сюрпризв.
По-перше, це дуже пдозрло, тло оригнального Кейнс було майже нежиттздатне. Показники органзму були настльки аномальними, що без мо допомоги хлопець загнувся б уже через тиждень-другий, не кажучи вже про життя в такому стан. Я вперше бачу, щоб тло людини працювало в настльки екстреному режим. Одних тльки гормонв видлялося в пвтора рази бльше за норму. усе це перетворю видльну системою на справжнй розпилювач феромонв! Здавалося хтось пдключився до хлопця ввв код: BEKKNQV. Знаюч люди мене зрозумють. Тепер, коли я замнив шкру ммкрилом, такого ефекту уже нема. Та згадуючи сво перш дн у цьому свт, я все бльше схилявся до думки, що хлопця хотли перетворити на типового гаремника. Лашура та компаня стали першими жертвами ц газово атаки. Можна соб тльки уявити, що б зробили з мною, якби я заявився в Академю з звичайним, невдосконаленим тлом! Жах!
По-друге, я нарешт зрозумв причину свого божевлля. Виявилося, що мй носй потрапив сюди не дуже здоровим. У нього в лопатках та ще клькох кстках стирчали хрургчн гвинти! Його що, прямо з госпталю перекинули? Навть не уявляю, де вн в такому вц умудрився отримати настльки серйозн травми. Асимлюючи це тло, я зосередився лише на нервовй систем, залишивши решту органзму на вдкуп автоматиц. Виконуючи програму, нанти почали пожирати усе, що пдходило пд категорю ресурсв. До не увйшли вищезгадан гвинти. Але оскльки тло ще не одужало, то система не стала х прибирати, просто прорсши всередин них. Органзувавши соб екзоскелет з вуглецю, я взагал сплутав плани програм, залзяки залишилися стирчати в тл. Тепер же вони за будь-яко нагоди органзовують мен коротке замикання, передаючи струм прямо до нервово системи НК. в цьому не було б нчого страшного, золювати проблемн длянки дуже просто, якби не природа самих нантв. Вони ж будь-яке електромагнтне випромнювання поглинають наче рибки - корм! От казяться псля кожного розряду, а з ними я - за компаню. Зараз в мене тупо нема нструментв, щоб усунути цей недолк. А поки з'являться - система вже й сама доведе тло до деалу. Залишаться лише чекати старатися не натрапити на непримност.