Елементарні частинки
Шрифт:
На вокзал Агда вони прибули в понеділок уранці, взяли таксі й поїхали у нудистський сектор. Крістіана майже не мала багажу: їй бракувало часу, щоб заїхати в Нуайон.
— Слід було б надіслати трохи грошей синові, — мовила вона. — Він зневажає мене, але ще кілька років я буду змушена терпіти його. Я серйозно побоююся: хоч би він не став надто жорстоким. Він злигався з дивними суб’єктами: з мусульманами, нацистами… Якби він розбився на мотоциклі, мені було б боляче, але, гадаю, я відчула б себе вільнішою.
Вже настав вересень, і вони дуже легко знайшли собі житло. До нудистського готельного комплексу мису Агд входило п'ять будівель, збудованих у сімдесятих і на початку вісімдесятих років, які вміщали десять тисяч спальних місць — світовий рекорд. їхній номер, площею 22 квадратних метри, складався з вітальні, вона ж спальня, де було ліжко–канапа, куточок–кухонька, два одномісних ліжка, розташовані одне над одним; а також з душової, санвузла і тераси. Все це було розраховано максимум на чотирьох — найчастіше то була родина з двома дітьми. З першої хвилини вони відчули, що їм тут дуже сподобається. Тераса виходила на захід, на причал прогулянкових катерів і дозволяла пити аперитив, насолоджуючись останніми променями призахідного сонця.
Якби
«Що з першого погляду вражає на мисі Агд, — відзначає Брюно, — то це співіснування найбанальніших служб, подібних до тих, які можна зустріти на будь–якому європейському курорті, з комерційними підприємствами, що недвозначно орієнтовані на секс та розпусту. Дивно, наприклад, бачити поруч булочну, продовольчий магазин самообслуговування і магазин одягу, що пропонує виключно крихітні спідниці, білизну з латексу та сукні, скроєні так, щоб груди й сідниці залишались відкритими. Дивно також спостерігати, як жінки та подружні пари, з дітьми й без них, вештаються поміж торговельних рядів і не соромлячись прицінюються до такого типу товарів. Нарешті, як не здивуватись, помітивши, що видавництва, окрім традиційного асортименту газет і журналів, пропонують у своїх кіосках доволі широкий вибір брошур з пропозиціями «приємного дозвілля» та порнографічних буклетів, а також всіляких еротичних засобів, до того ж усе це теж не викликає у споживачів аніякого збентеження.
Центри колективного відпочинку зазвичай розповсюджуються по певній осі, від «родинних» (як, наприклад, «Міні–клаб» та «Кід’с–клаб» з їх приладами для нагрівання дитячих пляшечок і столиками для сповивання) до «молодіжних» (з лижами, серфінгом, бурхливими вечірками для опівнічників — «дітям до дванадцяти не рекомендується»). Нудистський центр мису Агд, де такого значення надається сексуальному дозвіллю, позбавлений традиційного контексту «зваблення», виходить далеко за межі такої дихотомії. Таким же чином він відрізняється від традиційних нудистських центрів, на превеликий подив новачка. Дійсно, насправді вони акцентують увагу на концепції здорової наготи, що виключає будь–яку можливість сексуального трактування; вони поважають екологічно чисту їжу; тютюн звідти майже повністю вигнано. Екологічна вразливість нерідко змушує учасників об’єднуватися згідно з різними видами діяльності, як–от йога, групи малювальників на шовку, східної гімнастики; вони добровільно пристосовуються до первісного стилю життя на лоні дикої природи. Номери, які пропонують відпочиваючим на мисі Агд, навпаки, цілком відповідають стандартним вимогам комфортабельного відпочинку; природа тут присутня виключно у вигляді газонів та квіткових галявин. Нарешті, в ресторанній справі тут усе влаштовано у класичному стилі: піцерії сусідять з ресторанами «Дарунки моря» та кіосками, що торгують смаженою картоплею і морозивом. Сама нагота тут, якщо так можна висловитись, убрана в інший одяг. У традиційному нудистському центрі вона неодмінно залежить від атмосферних умов, це вони вирішують, чи можна роздягтися; така залежність вимагає надзвичайно суворого контролю, і це ще супроводжується різким неприйняттям будь–якої поведінки, яка може бути витлумачена як нездорова цікавість. На мисі Агд, навпаки, всюди, як у супермаркетах, так і в барах, спостерігається мирне співіснування індивідів найрізноманітнішого вигляду, від повної наготи до одежі цілком традиційного типу, до того ж можливі дуже відверті у своїй привабливій сексуальності вбрання (сітчасті міні–спідниці, білизна, облипаючі трико). Підглядання, навпаки, користується мовчазним визнанням: на пляжі скрізь можна побачити чоловіків, що повитріщали очі на відкриті для огляду статеві органи жінок; багато хто з них надає такому спогляданню ще інтимнішого характеру, вдаючись до видалення волосся, що полегшує дослідження їх кліторів та великих статевих губ. Усе це створює для тих, хто не бере участі у специфічній діяльності центру, цілком унікальну атмосферу, дуже далеку як від еротичної, нарцисної обстановки італійських дискотек, так і від двомовного клімату гулящих кварталів великого міста. Тобто маєш справу з класичним курортним місцем, скоріше невинним, якщо не зважати на те, що сексуальні розваги займають тут важливе й почесне місце. З цього приводу хочеться згадати «соціал–демократичне» розуміння сексу; слід також зауважити, що серед мешканців чималий відсоток іноземців, здебільшого німців, окрім того, багато голландців та скандинавів».
Наступного дня Крістіана й Брюно познайомилися на пляжі з Руді та Ханалорою, парою, яка сама допомогла їм краще зрозуміти сенс соціологічної діяльності центру. Руді був інженером центру супутникового керування, його головним обов’язком був контроль геостаціонарної позиції телекомунікаційного супутника типу «Айстра»; Ханалора працювала у великій гамбурзькій книжковій крамниці. За десять останніх років вони звикли відпочивати на мисі Агд, а цього року вирішили залишити своїх дітей–підлітків на батьків Ханалори, щоб поїхати на тиждень удвох. Того ж вечора вони поснідали вчотирьох у рибному ресторані, де подавали чудову юшку буйабес. Потім пішли до німців у номер. Брюно та Руді по черзі входили у Ханалору, тим часом як вона лизала Крістіані промежину; потім жінки помінялись місцями. Після цього Ханалора одразу зробила Брюно мінет. У неї було дуже гарне тіло, пишне, але міцне, вона явно тримала себе у формі спортивними вправами. До того ж відсмоктувала вона дуже чуттєво; на жаль, Брюно, надто збуджений цією ситуацією, кінчив надто швидко. Руді, як більш досвідчений, спромігся утриматися від еякуляції протягом двадцяти хвилин, поки Ханалора й Крістіана разом смоктали його, дружньо зіштовхуючись язиками на головці його члена. На завершення вечора Ханалора пригостила всіх склянкою вишневої горілки.
Дві дискотеки для парочок,
що перебували на території пансіонату, фактично не грали суттєвої ролі в розпусному житті німецького подружжя. «Клеопатра» та «Абсолют» жорстоко страждали від конкуренції з «Екстазією», що розташовувалась за межами нудистських володінь, на землі комуни Марсейян. Оснащена вражаючим устаткуванням («Чорна кімната», «Кімната з прозорим склом», басейн з підігрівом, джакузі та — останнє придбання — чудова «Дзеркальна кімната» з Лангедок–Русийону), «Екстазія» не хотіла спочивати на лаврах, які вона отримала на початку сімдесятих, і зуміла зберегти свою репутацію «чарівної скриньки». Проте Ханалора й Руді запропонували їм провести завтрашній вечір у «Клеопатрі». Вона менша за розмірами, їй властива тепла, довірлива атмосфера, тож «Клеопатра», на їхню думку, є чудовим відправним пунктом для новачків, та й міститься вона в самісінькому центрі пансіонату, що дає привід після їжі пропустити скляночку в колі друзів, а також гарну нагоду для жінок спробувати в атмосфері взаємної симпатії нові еротичні прийоми.Руді знову розлив пляшку вишневої горілки. Одягатися ніхто з четвірки не став. Брюно, радіючи, відзначив, що у нього знов ерекція, менше ніж за годину після того, як він вивергнувся у рот Ханалори; він оголосив про це у висловах, сповнених наївного захоплення. Розчулена Крістіана знову почала пестити його член під ніжними поглядами нових друзів. Під кінець Ханалора присіла між його стегон і почала відсмоктувати його штир, який Крістіана продовжувала пестити. Трохи збентежений Руді машинально повторював: «Gut, gut…» Вони розсталися напівп’яні, але в чудовому настрої. Брюно знову згадав про «Клуб п’ятьох», знайшовши схожість між Крістіаною та Клод, образ якої з дитинства запав йому в пам’ять; на його думку, бракувало лише вірної собаки Даго.
Наступного дня після обіду вони разом пішли на пляж. Було ясно і як для вересня дуже спекотно. «Як приємно, — думав Брюно, — йти вчотирьох голими, самісінькою крайкою води. Приємно усвідомлювати, що немає жодних складностей і незгод, сексуальні проблеми вже вирішено; приємна певність, що кожен у міру своїх можливостей намагається зробити іншим приємність».
Нудистський пляж мису Агд тягнувся на три кілометри, берег положисто спускався до води, це навіть малим дітям давало можливість купатися без будь–якого ризику. Втім, більша частина берега була призначена для сімейних купань, а також для спортивних ігор (серфінгу, бадмінтону, запускання змія). Існує мовчазно визнане правило, пояснив Руді, що парочки, які шукають розпусти, зустрічаються на східному краю пляжу. Дюни, підперті огорожею, утворювали там пасмо, що ледь–ледь піднімалося над усім. Якщо піднятися на його шпиль, з одного боку відкривається краєвид на пляж, що положисто спускається до моря, а з іншого — більш пересічена місцевість, де дюни перемежовуються пласкими галявинами, що тут і там заросли кам’янистими дубами. Друзі розташувалися під самим піщаним пасмом, з боку пляжу. Навколо на тісному просторі скупчилося дві сотні парочок. Де–не-де серед них можна було побачити самотніх чоловіків; дехто крокував піщаним пасмом, час від часу оглядаючи краєвид.
«Упродовж двох тижнів, що ми були там, ми проводили на цьому пляжі всі пообідні години, — писав Брюно у своїй статті. — Звісно, людина смертна, можна, передчуваючи власний кінець, суворо дивитися на чужі радощі. У міру того, як відкидаєш таку крайню позицію, розумієш: тільки дюни Марсейянського пляжу являють собою — і я це доведу — місце, що відповідає гуманістичним ідеям, що передбачає максимальне задоволення бажань кожного, не завдаючи нікому будь–яких нестерпних моральних страждань. Сексуальна насолода (найбільш гостра з тих, що доступні людині) ґрунтується здебільшого на дотикальних відчуттях, особливо на систематичному збудженні особливих епідермічних зон, покритих корпускулами Краузе, що пов’язані з нейронами, які можуть викликати в гіпоталамусі потужний викид ендорфінів. На цю просту систему в корі головного мозку сучасної людини завдяки зміні окультурених поколінь накладається збагачена ментальна структура, що надихає на фантазми і (що більш властиве жінкам) до кохання. Дюни Марсейянського пляжу — принаймні, це моя гіпотеза — не слід сприймати, як місце нерозумного роздмухування фантазмів, а, навпаки, як притулок відновлення рівноваги сексуальних цілей, як географічну підмогу спроби повернутися до норми, притому виключно на принципі доброї волі. Конкретно кажучи, кожна з пар, що зібрались на просторі суходолу, обмеженому піщаним пасмом і крайкою води, може взяти на себе ініціативу публічних сексуальних пестощів; часто жінка починає мануально чи орально збуджувати свого партнера, але іноді чоловік віддячує їй тим самим. Сусідні пари з особливою увагою спостерігають за цими пестощами, підходять ближче, щоб краще побачити, помалу й самі починають наслідувати їх. Так, від першої пари пляжем швидко розповсюджується хвиля неймовірно збуджуючих пестощів та сексуальних надмірностей. Несамовитість зростає, багато пар зближуються, щоб віддатися груповим іграм; проте слід зазначити, що будь–яке зближення відбувається за умови попередньої згоди партнера, яка найчастіше виражена дуже чітко. Коли жінка хоче ухилитися від небажаних пестощів, вона доволі виразно дає це зрозуміти, просто заперечливо хитає головою — такий знак одразу спонукає чоловіка до церемонних, мало не кумедних вибачень.
Надзвичайна коректність чоловічого контингенту учасників виявляється ще більш виразно у випадках, коли якась парочка заблукає вглибину території, за пасмо дюн. Фактично, ця зона перебуває в розпорядженні галасливих компаній, що складаються здебільшого з чоловіків. Перший поштовх тут так само виходить від пари, яка починає вдаватися до інтимних витребеньок — найчастіше орального сексу. Відразу обидва партнери виявляються оточені десятком, навіть двома десятками чоловіків. Сидячи, стоячи, присівши, останні мастурбують, не зводячи очей зі сцени, що відбувається перед ними. Частенько усе на тому й кінчається, а натовп глядачів помалу розходиться. Трапляється й таке, що жінка робить рукою знак, який має означати, що вона хоче помастурбувати, відсмоктати в якогось іншого чоловіка або злягтися з ним. Тоді вони повільно змінюють одне одного. Якщо ж вона захоче припинити, для цього їй теж досить одного жесту. Ніхто не зронить жодного слова; виразно чути, як вітер свистить у дюнах, ворушить зарості трав. Іноді вітер стихає; тоді тиша стає абсолютною, і жоден звук, окрім шереху сім’явивергання, не порушує її.