Brute force
Шрифт:
– Зрозумла.
– буркнула плот, закривши канал додала подумки: - Вискочка!
Скинувши висоту, небесний лицар пройшов у якихось тридцяти метрах над водою, востанн обввши поглядом площу для церемонй. яким би вправним досвдченим не була плот, вона не могла помтили клькох людей, як ховалися в тн древнх рун, надйно прихован контрастом з слпуче-блими каменями. Семеро осб у масках прекрасно знали особливост цих бойових машин, тому й були впевнен у власнй безпец.
Нарешт все було готово церемоня розпочалася. Заграли фанфари, в повтря здйнялися десяток лицарв, взявши арену в кльце, а до мсця дйства пдлетв човен, ззовн схожий на венецанську гондолу, тльки значно бльшу й вишуканшу. Звдти, у супровод свох охоронцв вийшла головна винуватиця дйства: юна двчинка, ще майже дитина, яка скоро стане королевою мпер Шатерей - одного з найбльших державних утворень на континент.
– Зовсм дитина. Невже вона може бути настльки небезпечна?
– Зовншнсть оманлива. Ти подивися на рядових жителв
– Безликий у масц вказав на численн купки людей на схилах найближчого пагорба.
– Для не це звичайна рч. Тако дол ти хочеш для усх нших народв? Багата держава не та, у яко багатий король, а та - в яко нема бдних.
– Це мен знайоме.
– буркнув диний з присутнх, хто не носив маску, а кутався у безформний балахон.
Пройшовши крзь коридор мж двома великими групами аристократ, принцеса пдйшла до священика, який почав зачитувати промову в кнц поклав корону на голову двчинц та вручив посох правителя, зменшений спецально для не до розмрв жезла. Лицар вддали честь, над ареною прокотилося ехо вигукв, а в повтря злетли численн люз птахв, кораблв та нших лицарв. З цього моменту вона ставала королевою кожне слово тепер було законом для будь-якого жителя королвства. Однак звеличування королеви продовжувалося не довго, одразу ж псля кульмнац, пдбрав човен, який у супровод одразу чотирьох лицарв швидко доправив пасажирку на острв. Щойно церемоня завершилася, така ж участь очкувала нших аристократв, але поки повтрян сили мж собою виршували кого в якому порядку вивозити першими, вищезгадан особи виршили трохи посплкуватися мж собою казус було виршено за набагато бльший час, проте вже без скандалв.
– Час ти.
– промовив Безликий.
– У нас ще багато справ.
– Добре. Я з вами тлом, душею. Так ви кажете?
– Душею...
– почувся збоку дзвнкий двочий голос.
– Твоя душа так належить нам. Ти просто ще цього не вдчув.
Розвернувшись, невдом зникли в темряв древнх пдземних коридорв.
***
Вечр видався довол теплим, на вдмну вд ус попередньо декади (десять днв). Новоспечена королева саме здйснювала обхд небесного острову, який з цього дня офцйно належав й. Вона уже вважала себе дорослою, однак дитячий нтерес все же не давав й сидти спокйно. якщо до цього й доводилося бльшсть часу проводити у власних покоях пд охороною цло купи солдат, то тепер ус вони просто зобов'язан були сам за нею бгати. А бгати доводилося часто багато. Ось зараз, обговорюючи дйсно серйозн питання, вона не втрачала можливост зазирнути в кожен куточок острова. СВОГО острова, й дуже подобалося навть те, як це звучить. м'я "Лашура" вже стало справжнм прзвиськом для всх людей в королвств, як були готов вдавитися за копйку. Лашура Ерс була вдома свом скупердяйством та умнням досуха витягнути з свого опонента ус його грош. Втм, нхто в здоровому лузд в радус прямо видимост не ризикнув би таке сказати. Однак нформаця ма властивсть просочуватися, тому тепер будь-яка згадка про нестачу грошей викликала в колишньо принцеси черговий спалах хазяйновитост. Це було щастя для вс мпер, бда для придворних, як й ранше потерпали вд таких припадкв, а тепер узагал мусили дбайливо обдумувати кожну свою фразу дю.
Обйшовши усю поверхню острову, двчинка вдправилася на екскурсю у його внутршн примщення, паралельно не припиняючи обговорювати з свом найближчим оточенням цьогодншню церемоню.
– Ваша Величнсть, а Вам не здалося, що на церемоню збралося надто багато простого люду?
– Тебе щось тривожить, Кайя?
– Лашура повернулася до сво провожато, рудоволосо двчини рокв смнадцяти з мечем на пояс.
– Там на схил гори я бачила багато простолюдинв, але коли ми вдлтали, бля острову не було жодно барж. Навть морських човнв там було замало, щоб вмстити в соб таку кльксть людей.
– Натякаш, що хтось хоче зпсувати мен авторитет? Псля того, як в народ стали ходити чутки про мою надмрну хазяйновитсть...
– на цих словах ус присутн помтно напружилися, - мен навряд чи щось може серйозно зашкодити.
– Але якщо так продовжуватиметься дал, то це рано чи пзно може вилитися в бунт!
– Ти перебльшуш. Сама ж сказала, що вивезти з острова таку кльксть простолюдинв рибалки не змогли б, барж там не було, значить усю цю виставу затяв хтось з власним островом, або як мнмум кораблем. розбиратися з такими 'друзями' повинн вдповдн служби. Але ти правильно пдмтила - треба простежити за тими, хто спробу зграти на цй вистав. Так, тут ми вже були... О, ми ж ще на той брухт не подивилися! Де тут трюм?
– Ваша Величнсть, Древнй лицар зараз збергаться в головнй зал. Перевозити його в трюм було б святотатством, тим бльше у присутност...
– Знаю-знаю: у присутност церкви варто тримати язик за зубами трич подумати перед тим, як все одно промовчати. Ну показуй цього первсного лицаря.
– Прошу за мною.
– з поклоном Кайя пройшла вперед повела королеву назад на поверхню острова.
Древнй лицар виявився кстяком велико, навть у порвнянн з небесними лицарями, бойово машини. Одразу ж кидалися в оч непропорцйно довг верхн кнцвки, як лише умовно можна було назвати руками. Судячи з подряпин на пдлоз,
вн мав би важити втрич бльше за нормального лицаря, от тльки навряд чи хтось з людей наважиться плотувати такого монстра. Кожен плот, сдаючи в лицаря, змушений терпти величезне навантаження, через що середня тривалсть навть спокйного польоту не перевищу пвгодини. Час же активних дй нколи не перевищував десяти хвилин. Але навть такого короткого промжку часу було достатньо, аби схилити чашу перемоги на свй бк. Що ж мало вдбуватися пд час роботи цього чудовиська - важко було навть уявити.Раптом по всьому острову розлетвся звук сирени.
– Що? Невже напад?
– одразу ж оживилася Кайя, скидаючи з себе накидку королвсько гвард, щоб та не сковувала рухи.
– Цього слд було очкувати. Орден так дав нам забагато часу, щоб пдготуватися.
– Пробачте, Ваша Величнсть, але Вам доведеться пройти в укриття.
– одразу ж звернулася до королеви лед Майя - няня юно правительки.
– Знаю-знаю. Зараз пду. Будь обережна, Кайя. Ти у нас зараз дина лицар.
– Неодмнно, Ваша Величнсть.
– вклонилася королев Кайя, чимдуж кинулася до свого лицаря.
Ангар, що призначався для цих потужних машин, сильно вдрзнявся вд будь-якого ншого технчного примщення перш за все свою чистотою. Тут все завжди повинно бути готовим до прийому високих гостей. Та й негоже тримати головну силу королвства у якомусь гараж або трюм. Скидаючи на ходу зайвий одяг, Кайя вибгла на галерею, що пдковою оперзувала гнзда небесних лицарв з розгону стрибнула в диний наявний тут кокон лицаря. Той миттю упзнав свою мпульсивну хазяйку слухняно увбрав в себе. Минуло секунд десять, поки по поверхн яйця пробгли бриж. Щось велике ворушилося всередин, нби намагаючись пробити еластичну стнку. Нарешт велетню це вдалося , долаючи опр прорвано плвки назовн з перекатом вивалився сам небесний лицар. Саме ця десятиметрова стота була зараз диним захистом королеви перед невдомою загрозою.
Пдхопивши з прамди поруч меч, Кайя випустила з стегон робота довг пушист хвости глайдерв диним рухом вдштовхнулася вд пдлоги, вилетвши прямо у вдкритий люк. Надвор було темно, тут навть Небесний лицар не мав перевагу над звичайними людьми, однак майже одразу острв вилетв з-пд хмари мсячне сяйво освтило поле битви, показавши ворога. Блий небесний лицар наздоганяв острв знизу, швидко скорочуючи дистанцю. Часу було мало, тому Кайя виршила спочатку зайнятися одним, поки гармати вдволкають другого. Блий лицар на перший погляд здавався не таким серйозним суперником, щоб одразу ж вступати у бй: досвдчен плоти не рвуть ногами землю пд час приземлення. Спустившись перед ним, щоб вдрзати йому шлях до палацу, Кайя по всх правилах дуел поставила меч перед собою на увесь острв розлетвся , дубльований лицарем голос:
– Ти нападаш на королеву Лашуру з мпер Шатерей. Назви себе.
– Далог неможливий.
– почувся монотонний голос без будь-яких нтонацй, лицар рвонув вперед, порушуючи ус правила ведення бою.
– Ах ти ж...
– тльки й встигнула вимовити Кайя, як перший же удар винс за край острову й вона полетла вниз.
Нчим не виразний, окрм свого хвоста небесний лицар виявився надто дужим швидким. Знову випустивши глайдери, Кайя вдруге набрала висоту з жахом побачила, що ворог уже бля самого палацу. Розумючи, що грати за правилами цей боць не збираться, вона зробила те, на що ранше нколи б не наважилася - напала на нього ззаду. Двчина дуже довго вдпрацьовувала цей прийом була впевнена, що захиститися вн не зможе. Вклавши у свй удар всю свою швидксть та силу лицаря, вона нанесла один диний удар згори донизу, який мав би розрубати Блого навпл. Вже на останньому десятку метрв стало зрозумло, що ухилитися вн не встигне. Однак замсть того, щоб бути знищеним, Блий фактично вивернув руку соб за спину, заблокувавши удар, водночас його хвст пдск й ноги. Врятувало Кайю лише те, що вона не стала прибирати хвости замсть падння на землю, просто вдштовхнулася подал, уникнувши такого близького контрудара. Вже знаючи, чого вд нього можна очкувати, Кайя робила удар одразу ж вдступала, вивчаючи оборону Блого. Схоже плот непоганий боць, але у лицаря св вперше. вн швидко вчиться! Кайя розумла, що бй треба швидко закнчувати, доки вн не вивчив прийоми. Плот не жал н себе, н свого лицаря, швидко виробляючи ресурс. На що вн сподваться? Кайя могла б просто виснажити його, потм взяти тепленьким, якби не... Часу на роздуми Блий й не дав. Неначе прочитавши думки, вн кинувся вперед, з кожним ударом вдкидаючи Кайю все дал вд палацу.
А в цей час у головнй зал королева спостергала через вкно за двобом велетнв.
– Ваша Величнсть! Що Ви тут робите?!
– пдбг до не молодий чоловк у ряс церковника.
– О, лорд Улайт, виршили подивитися на дуель?
– Це не дуель.
– пояснив отець, намагаючись вддихатися.
– х дво!
– Що?
Але пояснення були вже зайв. Вхдн ворота пробив меч, а слдом за ним у зал ввалився другий нападник. Високий широкоплечий, вн був зафарбований у синй колр - моврно щоб приховати сво справжн забарвлення, а навсн елементи брон спотворювали статуру, не дозволяючи його дентифкувати. Цей лицар був озброний бльш стандартно: щит та меч. Такий легко мг би просто розвалити увесь палац, але йому щось знадобилося саме тут, королева уже здогадалася, за чим вн прийшов. Точнше - за ким.