Фантастика

— Ты бросил моего мальчика, — сказал Хонклебарт после боя. В его голосе не было ни злости, ни обвинения. Только констатация факта дворфом, чье сердце было разбито. Пвент даже жалел, что старый друг не сломал ему нос. Хоть мощь кулаков Хонклебарта была общеизвестна, но ни один удар не ранил бы берсерка…

- Так ведь он у нас вроде как главный эксперт по людям, - выпалил я, кипя злостью, но все же тщательно подбирая слова. - Знает их изнутри и снаружи! Так кого же он изучал по журнальчикам? Кто его цель? Беременная самка? Багг поджал губы: - Не совсем. Но мыслишь ты в верном направлении. Поэтому я…

Последний день плаванья Годрику казался особенно долгим. Ему не терпелось оказаться на суше. Он сидел на носу корабля, вглядываясь в горизонт. Мимо прогуливался первый помощник. Старпом был в довольно хорошем настроении, потому решил поболтать с юношей. –Не терпится, малой? – спросил старпом. Годрик…

- Вы с Посвящённым Комфри должны понимать, что рано или поздно я должен вновь начать править моим государством. - Жду не дождусь, - дерзко ответила она. - С тобой становится всё труднее управляться. В ответ на это герцог рассмеялся. - Мне будет не хватать тебя, когда ты вернёшься в Спиральный Круг, - заметил…

Она погрузилась на фут, прежде чем Ниа её вытащила. Смеясь, девочка попросила прощения: - Я подумала, раз у тебя так хорошо получается, то ты продолж… Даджа выпрямилась, пытаясь не упасть. Ниа внезапно замолчала. Мгновением позже Даджа осознала, что и слуги замерли. Все уставились на то место, где…

Бром навчив Ерагона мистецтва володіння холодною зброєю, магії та інших корисних речей. А ще він дав Ерагонові меч Зарок, який колись належав Морзану, першому й наймогутнішому з клятвопорушників. Під час мандрівки на них напали разаки. Бром загинув, а Ерагонові й Сапфірі вдалося втекти, бо їм допоміг…

Звісно, нас не посилали на Марс, поки не було певності, що усі припаси долетіли до поверхні й що контейнери усі цілі. Від початку до кінця, включаючи запуски для доставки припасів, місія на Марс займає три роки. Скажімо, екіпаж «Ареса-2» ще повертався додому, а припаси для «Ареса-3» вже летіли на Марс.…

--Карол прилетів! -- Оце так, а в мене ще майже нічого не готове!— сплеснула долонями жінка. Капіто опустився прямо посеред двору, піднявши в повітря стовп куряви. Мілена прикрила рукавом сукні обличчя, а коли опустила руку, то прямо перед собою побачила свого милого. --То ти, на мене вже і дивитись…

-- Фалонд , ти знайшов хлопця ?-- спитав старий, одного з них. --Так, мій учителю .--відповів той. --Це добре. Та все ж, я боюсь помилитися. Надто довго, мені довелося його шукати. Мені знадобиться ваша допомога, щоб перевірити його. -- звернувся Орнагул до решти своїх вихованців. Чоловіки ствердно…

- А як же ти вважаєш? - обурився Андрiй. - Таких цивiлiзацiй має бути дуже багато. I лишити на Землi слiди позаземельнi гостi мусили б ясно i виразно, - в усякому разi, не так, як про це кажуть туманнi гiпотези... Та хiба ж це по сутi гiпотези? Мовляв, космiчнi прихiдцi за бiблiйських часiв влаштували…

— Саме так! — Ну, знаєте!.. Ви людина нова, чужа в інституті. — Професор Тарасевич неквапливо й розмірено постукав зігнутим пальцем по столу, з ледь прихованою іронією подивився на мене. — Ви, здається, літератор з Москви? В інституті йде своє звичайне життя, і раптом… бах! З’являєтеся ви, незнайома…

Як і перед тим, двері знов одразу відчинились. Увійшов третій і зайняв чергу позад останнього з трьох відвідувачів, який ще лишався в конторі. Середній на зріст, гладкий і в той же час кремезний, з червоним обличчям і чорною бородою, у довгому сірому пальті, він одночасно і нагадував тих, які з’явилися…

Нарэшце вярнулiся мужчыны. Паставiлi вёдры, да краёў запоўненыя журавiнамi, даручылi дзяцей апецы матак i ўселiся адпачыць. У цiшынi чулася толькi патрэскванне агню. А з усiх бакоў абступалi iх сосны, барвовыя ў святле вогнiшча i сонца на захадзе. Вецер iграў пласцiнкамi кары, якiя аблупiлiся на ствалах;…

- I тепер ви бiднiшi за будь-якого найбiднiшого жебрака? - продовжував його думку Берцелiус. - На жаль, це так, док. Бо в заповiтi є ще один пункт. В разi смертi Мiкi вся спадщина мого дядька, всi його мiльйони, всi акцiї, всi вiлли, яхти, колекцiї картин, скульптур i таке iнше, одне слово, все, все…

«Діано, розплющ очі й поглянь сама, де ти є». Я відчула легенький, мов перо, дотик до губів і почула тихий сміх. У мої очі зазирнули очі кольору буремного моря, і дивилися ті очі з обличчя такого блідого, що то могло бути лише обличчя вампіра. Руки Метью перемістилися з моєї шиї до плечей. – Ти в нормі?…

Наталка Шевченко Пролог Коли на мене дмухнув вітерець, а я нічого не відчув, то подумав: «Буває». Коли в око різонуло світло, відблиск сонця від води, а я навіть не примружився, виникли певні підозри. Коли млява чайка неквапно летіла просто на мене, навіть не збираючись звертати, я подумав:…

Але хто б його замінив? І не було над Яковом нікого старшого, до кого можна звернутись за порадою, хто міг би насварити, підтримати, і в такий спосіб зняти з нього тягар втоми чи болю, хоча б на часину. Той старий прийшов по обіді. Яків колов біля порога скіпки для розпалювання, тож не міг не помітити…

– Лапіна! Ти чуєш?! Я підвелася. Охоронець був дуже червоний. Скуйовджений – поспішав під сонцем усю дорогу від табору (це з його задишкою!). І дивився на мене якось дивно. Недобре дивився. – Там про тебе… запитують. Мерщій до начальника табору! Ну ж бо! Щось… трапилося вдома?! Мама дала мені…