Фантастика

Моя побутова соціологія здебільшого саме таку реакцію фіксує у тої абсолютної агресивної більшості, яка не вірить у кінець навіть свій власний, а тому живе за філософією найнижче організованої живої матерії із чотирма кінцівками, – після мене хоч трава не рости. Цікаві створіння, ці постгомосапіенс:…

С годините се отърсих от склонността да вярвам на подобни истории, но думата „чудат“ се бе превърнала в нещо като талисман. Чудат като живота, който ми бе писано да водя. Като решението да остана в Тайланд, след като договорът ми изтече. Като онези дълги дни и пиянски нощи по бреговете на Чъмфон, Ко…

Повелитель опетского сектора, командующий двенадцатой армадой нишитуры, маршал, герой ассакинской войны, высокородный нишид, граф-текронт Валерий Кагер умирал. Друзья и представители благородных фамилий империи прибыли отдать последнюю честь и совершить обряд перехода, как того требовали традиции предков.…

Ви шукаєте панацеї від хвороб, але спокійно під захистом псевдозаконів нищите у в’язницях, концентраційних таборах та лікарнях мільйони людей. Ви ведете нескінченні війни, які ще жодного разу не утвердили людяного результату — перемогою завжди користувалися найпідліші представники роду людського. Ви…

Опів на восьму усе скінчилося. На автомобільну стоянку Джерзінські вийшов у товаристві однієї з колег — довговолосої брюнетки з дуже білою шкірою і огрядними грудьми. Іона була трохи старша за нього. Мабуть, саме вона мала стати його спадкоємицею на чолі дослідницької групи. Більшість її публікацій стосувалася…

Прокинувся я в годині четвертій, добре що батьки поїхали а то були б зайві проблеми. Як не дивно , стало легше, перестало хилити в сон і голова не боліла, але не це було моєю головною проблемою. А з нею все стало тільки гірше. На межі зору у верхньому правому кутку з’явилася напівпрозора іконка з зображенням…

Важкі жорна думок закрутилися в стриженій прапорщиковій голові: «Самопроголошена Зеленоклинська Українська республіка» — пригадалися йому минулорічні випуски ТСН. Він глянув у військовий квиток офіцера запасу радянського ще зразка: «Ніколай Шульженко, старший лейтенант», у паспорт — те саме: «Шульженко…

Въздъхна. — Деймън вечно ми повтаряше, че иска да ме превърне във вампир и в негова принцеса на нощта. Което означаваше, че ме искаше изцяло и само за себе си. Но аз нямах доверие на Деймън, освен ако не ми дадеше честната си дума. Това е едно от най-странните му качества — той никога не нарушаваше…

— Діду, діду, — того разу не витримав онук. — А як це — говорити із мертвими? Це так, як ти з бабусею говорив, коли вона вмерла? Але ж вона не відповідала, вона ж просто лежала собі, аж поки не закопали? Дитинство жорстоке — й лише через кілька років онук зрозумів, що завдав тоді дідусеві сильного…

– Че и запасите от дърва – каза бащата на Арлен и плю настрани от каручката. Посочи с брадичка почернелите купчини – всичко, което беше останало от сечта за сезона. Арлен направи физиономия при мисълта, че разнебитената ограда, зад която пазеха животните, трябваше да издържи поне още година, и веднага…

Я терпів у похмурому мовчанні й стусани, й удари і жив далі - не з любові до життя, а лише тому, що зневажав боягузтво самознищення. Я був іще надто молодим, щоб легко облишити надію. Я мав невиразну думку, що й моя черга настане, що колесо фортуни, яке вічно обертається, одного чудового дня знесе мене…

— Гей, Міша! — звернувся пес до середніх розмірів білого ведмедя. — Дай похавати цьому грайкові! І штовхнув Орфея межи плечі. Круки зацікавлено зиркнули на Орфея, й один процідив: — Ходять тут всякі… — Нічого, хлопче, — добродушно проревів ведмідь. — Ти нас не об’їси. І вивалив перед ним пів…

Літнє сонце спекло дорогу, мов цеглу. Колії були такі глибокі, що й кінь би ногу зломив, тому Дунк обережно вів його високою серединою. Сам він у день виїзду з Доску — а вирушили вони глупої ночі, задля прохолоди — звихнув собі гомілку. Старий хазяїн колись казав, що лицареві треба вчитися жити з болем…

Любовен демон Край, напускам! Оправяйте се без мен от тук насетне! Бог на любовта им трябвал, как ли пък не?! Заради вашите криворазбрани очаквания, аз талия нормална не мога да видя, бре? Да съм бил с бузки, да са били розовки? Пухкави, сладки. Бррр-р-р-р, а задника, де си тежи…

Звезден прах Погледна я закачливо, прегърна я през раменете и с леко насмешлив тон й каза: - И сега, май иде време да ти свалям звезди от небето, за да те убедя, че ти си единствената жена за мен, тази която наистина обичам и за която съм готов на всичко? - А защо пък не, бъди кавалер! - през…

Секретар редакції Володя Бур завжди сидів на місці. Він опустив свого довгого носа над макетом журнала. Ніс весело сопів. Це означало, що матеріалу досить і журнал вийде вчасно. Володя підняв свого носа і сумно похитав головою. — Тільки одного разу Золотий Зуб тримав мене на килимі цілу годину. Після…

В академії я вчився добре, ніхто краще за мене не писав, ніхто ліпше за мене не складав віршів, що завжди відзначав професор Горка, ніхто так гарно не говорив божественною латиною — вже за те мої товариші-спудеї мене не любили; зрештою, і я також нікого з них по-товариському не любив, був-бо, як уже…

Мікробіолог Михайло Васильович написав листа колишній дружині, яка жила в Рівному, і пішов на пошту. На пошті його не чекали, бо такий у світі порядок. Зубний технік Василь Спиридонович прокинувся від того, що дзвонив телефон, дзвонили в двері й дзвонило в голові. "Три в одному", — подумав він і відключився.…

Перекладач. Типова проблема під час перекладу не лише іншою мовою, але й на інший тип мислення: деякі вислови Хайн-лорі можуть здатися проявами чорного гумору, проте цього явища не існує в його культурі. Героя треба розуміти буквально: йому страшно, що єдина зброя – саморобний спис. Так я себе зажалів,…