Чтение онлайн

Нам сьогодні було дуже весило в пикарні. Джо Карп сказав подивіться ви на Чярлі. Йому зробили аперацію й зашили йому мозок у задницю. Я хотів розповісти йому про те шо скоро стану умним але пригадав, шо професорь Нявмур заборонив мені це робити. Потім Френк Рейлі сказав шо з тобою зробили Чярлі чому ти відчинив двері не тим місцем. Він мене насмішив і я зареготав. Вони мої друзі й вони справді люблять мене. Мене чекало багато роботи. Не було кому прибрати в пикарні бо це моя робота але вони взяли нового хлопця Ерні шоб розносити хліб а це робив завжди я. Містер Доннер сказав він вирішив поки що не звільняти його щоб я зміг відпочити й не працювати тяжко. Я сказав йому шо зі мною все гаразд і я можу розносити

хліб і прибирати в пикарні як я робив завжди але містер Доннер сказав шо він покишо залишить хлопця.

Я запитав а шо ж робити мені. Містер Доннер поплескав мене по плечу й запитав скільки тобі років Чярлі. Я відповів шо мені 32 роки й буде 33 в наступний день мого народження. І як довго ти був тут запитав він. Я відповів йому шо незнаю. Він сказав ти прийшов сюди сімнадцять років тому. Твій дядько Герман царство йому нибесне був моїм найкращим другом. Він привів тебе сюди й попросив мене дозволити шоб ти працював тут і попросив, шоб я наглядав за тобою скільки міг. А коли через два роки твій дядько помер і твоя мати віддала тебе до притулку Воррена, я умовив їх шоб вони відпустили тебе й дозволили тобі працювати. Сімнадцять років ти жив при мені Чярлі і я хочу тобі сказати шо пикарня бізнес небагатий але я завжди тобі казав і тепер повторюю шо ти матимеш тут роботу до кінця свого життя. Тому тобі не слід турбуватися якшо я беру когось на твоє місце. Тобі ніколи не доведеться повернутися до притулку Воррена.

Я не турбуюся але навіщо йому потрібен Ерні шоб розносити хліб і прибирати в пикарні, коли я завжди добре виконував цю роботу. Він сказав шо хлопцеві потрібні гроші Чярлі тому я вирішив узяти його в учні шоб він вивчився на пекаря. Ти можеш бути його помічником і допомагати йому розносити хліб коли в нього буде така потреба.

Я ніколи раніше не був помічником. Ерні хлопець розумний, але інші люди в пикарні не вельми люблять його. Вони мої добрі друзі й ми любимо пожартувати й повеселитися тут.

Іноді хтось каже погляньте-но на Френка або на Джо, або навіть на Джімпі. Який він схожий на Чярлі Гордона. Не знаю навіщо вони так кажуть але вони завжди сміюцця і я сміюся з ними також. Сьогодні вранці Джімпі заступав головного пекаря він кульгає і певно встав не з тієї ноги згадав моє ім’я коли накричав на Ерні шо загубив пиріг, спечений на день народження. Він сказав Ерні побійся Бога не намагайся бути схожим на Чярлі Гордона. Не знаю навішо він це сказав. Я ніколи не губив ані пирогів ані чогось іще.

Я запитав у містера Доннера чи може він узяти мене учнем, шоб я вивчився на пекаря як Ерні. Я сказав шо зможу навчитися якшо він дасть мені шанс.

Містер Доннер подивився на мене тривалим поглядом у якому був дивний вираз мабуть тому шо я здебільшого мовчу й говорю рідко. Френк почув мої слова й зареготав і реготав доти доки містер Доннер попросив його заткнутися й повернутися до своєї печі. А тоді сказав мені для цього треба багато часу Чярлі. Робота пекаря складна й важлива й ти поки що не думай про це.

Мені дуже хотілося б розповісти йому та іншим людям про мою аперацію і про те чого я чекаю від неї. Мені дуже хочецця шоб вона мала успіх і я став умним як і всі.

Професорь Нявмур і дохторь Штраус прийшли ввечері до моєї кімнати довідатися чому я не прийшов до лебораторії як був повинен. Я сказав їм, шо більше не хочу змагатися з Елджерноном. Професорь Нявмур пообіцяв мені, що я не змагатимуся з ним протягом певного часу, але я все одно повинен до них приходити. Він приніс мені подарунок але то був не подарунок а річ яку він приніс мені на певний час. Він сказав шо це навчальна машина вона працює як телевізір. Вона говорить і показує картинки і я повинен вмикати її перед тим як ляжу спати. Професорь Нявмур сказав мені шо якшо я хочу стати умним то повинен робити те шо він мені каже. Тоді я сказав йому шо не думаю шо я коли-небудь стану умним.

Тоді дохторь Штраус підійшов до мене, поклав руку мені на плече і сказав Чярлі ти не знаєш але ти стаєш умнішим

із кожним днем. Ти не помічаєш цього як не помічаєш рух годинникової стрілки на циферблаті годинника. Так само відбуваюцця в тобі зміни. Вони відбуваюцця дуже повільно й тобі здаєцця шо в тобі нічого не змінюєцця. Але ми за цим стежимо через тести через те як ти поводишся й балакаєш і як змінююцця твої звіти. Він сказав Чярлі ти повинен вірити в нас і в себе. Ми не можемо бути певні шо твої нові характеристики триватимуть постійно але скоро ти станеш інтелігентним молодим чоловіком.

Я сказав окей і професорь Нявмур показав мені як я повинен працувати з телевізіром шо насправді телевізіром не був. Я запитав у нього шо робить ця штука. Спочатку він знову здався мені роздратованим бо я попросив у нього пояснень а він сказав шо мені треба просто слухатися його й робити те шо він мені каже. Але дохторь Штраус порадив шоб він усе мені пояснив бо я почав сумніватися в його авторитетності. Я не знаю шо це означає але мені здалося шо професорь Нявмур зараз відкусить собі губу. Потім усе ж таки говорячи дуже повільно він розповів мені шо ця машина робитиме великі зміни в моєму мозку. Іноді вона впливатиме на мени перш ніж я засну навчатиме мине всякої всячини коли я буду геть сонний і трохи по тому як я вже спатиму я ще чутиму як вона балакає хоч картинок уже й не бачитиму. Вночі вона також навіюватиме мені сни й допомагатиме спогадувати події шо відбувалися дуже давно, коли я був дитиною.

Страшно.

О мало не забув. Я запитав у професоря Нявмура, коли я зможу піти в клас міс Кінніан у Центр для навчання дорослих і він сказав шо незабаром міс Кінніан сама прийде до лабораторії тестування в колежж шоб навчати мене окремо. Я зрадів почувши про це. Я не бачився з нею після аперації, а вона дуже приємна жінка.

Ця дуркувата штуковина схожа на телевізір знущалася з мене всю ніч. Як я можу спати коли шось кричить ідіотські речі мені в саме вухо з вечора до ранку. А дурацкі картинки. Гай-гай. Я не розумію шо вони означають коли я не сплю тож як я можу зрозуміти їх уві сні. Я запитав про це Берта й він сказав шо все відбувається окей. Він сказав шо мій мозок навчаєцця, перед тим як я засинаю і це мені допоможе коли міс Кінніан почне давати мені уроки в центрі тестування. Центр тестування це не лікарня для тварин як мені здавалося. Це лебораторія для науки. Я не знаю шо таке наука знаю тільки шо я допомагаю їй своїм спериментом.

Проте я не розумію шо це за штуковина схожа на телевізір. Я думаю вона пришелепувата. Якшо можна стати розумним навчаючись перед сном то навішо люди ходять до школи. Не думаю шо ця річ мені допоможе. Я чясто дивився дуже пізні передачі по телевізіру й вони ніколи не робили мене умнішим. Можливо лише деякі передачі роблють тебе умним. Такі, як теле або радіовікторини.

Як я працуватиму вдень, коли ця штукенція знову й знову будить мене вночі. Посеред ночі я прокидаюся і не можу знову заснути бо вона бубнить пригадай… пригадай… пригадай… І я таки шось пригадав. Я точно не пам’ятаю шо саме але це було про міс Кінніан і школу де я навчився чітати. І про те як я туди потрапив.

Якось давно я запитав у Джо Карпа як він навчився чітати і чи я теж можу навчитися. Він зареготав як завжди робить коли я кажу щось кумедне і сказав мені Чярлі навіщо тобі гаяти час вони не зможуть напхати тобі мізків туди де їх нема. Але Фанні Берден почула мої слова й розпитала свого кузена студента в колежжі Бекмана й розповіла мені про Центр навчання для недорозвинених дорослих людей у колежжі Бекмана.

Вона написала прізвище на папері а Френк зареготав і сказав дивись не стань таким ученим шо перестанеш розмовляти зі своїми старими друзями. Я сказав не турбуйся я ніколи не покину своїх старих друзів навіть якшо навчуся чітати й писати. Він реготав і Джо Карп реготав але увійшов Джімпі й наказав їм повернутися до виготовлення булочок. Усі вони мої добрі друзі.