Современная проза

Нет, не преувеличиваю. За весь вечер я не смог расслышать ни единого слова! Нельзя же вечно просить человека повторять одно и то же, если только не хочешь вынести мозг и ему, и себе. Все свидание я только и делал, что тянулся через столик, навострял уши и пытался по губам угадать, что она там шепчет…

— Доллар против шиллинга, Хедли не выйдет из десятки. Или: — Ставлю доллар, Столмейер поймает первый же мяч. Перерыв заканчивался, на поле уже выходили судьи, как вдруг один из мальчишек разревелся. — Чего ревешь? — cпросил Хэт. Мальчишка что-то промямлил сквозь слезы. — Чего — чего? — переспросил…

Голоса в соседней комнате продолжали нарастать и дверь в зал с рубином открылась. - Тут все хорошо? – в дверях торчала голова управляющего замка. Стражник не удостоил того ответом, но лысого мужичка это нисколько не смутило, он протиснулся в дверь и собрался пройти дальше. - Еще шаг и ты труп,…

empty-line > . Бирюзовое небо детства Дондюшаны 2015 Предисловие Так уж устроена наша жизнь , что за плечами каждого …

А уже версия Лоррдума говорит о том, что это древнейшая версия сервера. Хорошо, что виртуальное меню тут работает прекрасно. Жму кнопу Выход. Внимание! Выход из игры невозможен до момента выбора персонажа и полной синхронизации с ним. Время синхронизации для каждого человека разная, от 3 до 5…

- Конечно, не такая древняя, как у тебя – моей истории всего 80 лет, - добавил Леонид. - Ну-ну, интересно послушать. Мне последнее время эти вопросы весьма интересны…- снизошел Елисей. - Так вот, - начал Леонид. – Отца моего зовут Сергей Николаев, а его отца, моего деда, звали Леонид Николаев,…

1 Тепер мені часто снився піщаний вітер, снилися височезні сосни, які постогнували від того вітру, а піщана курява навіть уві сні забивала подих, і я прокидався серед ночі через те, що не міг дихати. Віднедавна я зрозумів, що це мені не ввижається, що в цьому помешканні й справді не вистачає повітря,…

- О, я! Данке (О так! Дякую), - озвешся ти, вiдповiдаючи мiцними обiймами на її поцiлунки. Ось i твоя кiмната. «Вау!», - вiдзначиш подумки, а вголос захоплено промовиш: - Вi шон! (Як гарно!), - розтягуючи слово «шьо-о-о-о-он» саме так, як це роблять нiмцi. - О! Iх бiн фро, дас…

ВОРОГ НАРОДУ Вранці прокинувся як від поштовху, з виразним почуттям: я — ворог народу. Лампа підозріло гойдалася під стелею. Я подумав: усе-таки перепив. Через хвилювання від зустрічі із владою. Ми всі тільки вдаємо, що влада нас не хвилює. Занепокоєний, зіскочив з ліжка до дзеркальної шафи, ляснув…

— Деца, по-тихо! Баща ви работи — предупреждаваше полугласно мама, когато почнехме да се боричкаме с брат ми. Предупреждението беше почти излишно. Живеехме в едно-единствено малко помещение, служещо едновременно за спалия, кабинет и детска стая, но баща ми не се безпокоеше от шума и суетнята, защото…

Варто відчинити двері — і потрапиш у вузенький коридор, по обидва боки якого у кілька поверхів червоніють задраєні люки. Кожен з них веде до одномісної аварійної капсули. Відчинив двері. Тут нічого не змінилося. М’яке синювате світло плафонів, червоні кришки люків. Смикнув за ручку однієї з них. Легко…

Одним словом, жодної симпатії Толя в мене не викликав, навіть незважаючи на повну відсутність у пансіонаті інших дітей нашого з ним віку. Коли мені ставало зовсім нудно, я не здавалася, і замість того, щоб іти до Толі, починала перечитувати прихоплений батьками з дому журнал «Наука и жизнь». Іншої…

- Хто з нас має лишитися? - запитує Флеш… Мрія наближається до нього, ніби танцюючи повільне млосне танго, кладе руки йому на плечі, дивиться у вічі, посміхаючись, як їй здається, глузливо й стримано: «Я думала, ти скучив і прийшов мене поцілувати. Мені би й на думку не спало, що ти здатен втягувати…

Колись, якщо пам’ятаєте, зі мною в потязі подорожували двоє янголів. Тепер мене супроводжують двоє маленьких чортенят. І ті й інші, як могли, боролися за моє життя, за мою душу, але рахунок у них зрештою вийшов нічийним. І тепер, у такий відповідальний момент, було б несправедливо надавати перевагу кому-небудь:…

Якщо припустити, що мова має безпосередній вплив на дійсність, то багато речей можна пояснити. Напевно, найкраще взяти для цього поетичні тексти, адже у них, як відомо, відображаються найхарактерніші риси національної ментальності. Уявіть собі народ, чий поет, освідчуючись коханій жінці у віршованій…

— А ти тіпа не знаєш? — тепер вона дивилась йому в очі. — Не знаєш, ні? — Припини. Я ж казав тобі, що ми не повернемось до них. Нам вистачить авансу. І тобі теж не треба повертатись до Вчителя. Вже не треба, розумієш?.. — Ти прибацаний? — Ні. Просто не треба…

Линде Шонесси и Терезе Николлс («А.Р. Watt Ltd.», Лондон); Тимоти Селдсу и Кирстену Рингеру («Ru - ellVolkening, Inc.», Нью-Йорк). А также: Мишель Лапотр («Agence Michelle Lap autre», Париж) за помощь в проведении переговоров; Дороти Уилере (ЮАР), которая осуществила электронную обработку всех…

Самое смешное, что люди забывают такой треп и смотрят на меня с изумлением, когда я пытаюсь напомнить им их же слова, они мне не верят, думают, что я фантазирую, несу иррациональную чушь. Но, спрашиваю я возмущенно, если мы к рассвету забыли свой сон, разве это доказывает, что его вовсе не было? Значит,…

Вот и теперь мне показалось, будто я сейчас лишусь своей главной гордости, поэтому я немедленно качнулся назад… и потерял равновесие… Почувствовав, что тело, уже два часа таскавшее её с собой, теряет опору и куда-то падает, зажатая у меня подмышкой курица истошно завопила. Свалившись на голову своему…

Он оглядывается. Кругом – деревья, кусты и ни одной тропинки. Шумно хлопая крыльями, над ним пролетает птица. РИК: Эй! Кто-нибудь меня слышит? БОЛЬШОЙ БРАТ: Приветствую. Вы, как всегда, не можете видеть меня, но я вижу вас. Мой голос – в сотнях динамиков, спрятанных в этом лесу. Мои глаза – в тысяче…