Современная проза

Дарина мало знає про все, що навколо – яке воно насправді. Іноді їй здається, що інші знають не набагато більше. Люди здаються їй загадковими. Те, які вони насправді, можна дізнатися, заглянувши всередину. Дарина не знає, що у них усередині. А того, що ззовні, вона не може розгадати. Дарина намагається…

— Це з твоєї вини я бухаю, — бив він сина. — Це з твоєї вини я невдаха, — летів у Віталіка черговий стілець. Це був його батько. Він справедливий, а тому Віталік погоджувався з усім, що казав йому його старий, з усіма об'єктивними несправедливостями й неправдами старших, з усіма…

А знаєте чого бояться пінгвіни? Прибирання! Адже воно порушує священний культ «місця». У передінфарктному стані, з підібганими ногами він сидить на дивані і намагається збагнути, чому це пилюка, місце якій на шафі, на підвіконні, під диваном та на його власних вухах, раптом зникає у череві страшної звірюки…

Підґрунтям, на якому Єшкілєв розбудовує свої дослідження, стало чітке усвідомлення доволі простого факту: офіційна література спілчанського розливу перетворилася для нинішнього читача на Книгу, сенс якої абсолютно незрозумілий, оскільки вона оперує тією світоглядною мовою, що вважається остаточно зруйнованою…

-Доброго дня, сідайте на свої місця, тому що я вам хочу представити нову ученицю – Міс Лоуренс. Всі на мене одразу звернули увагу особливо той хлопець якого я сьогодні ледь не збила. -Глорія, сідай до Стіва, сьогодні ви разом будете робити практичну роботу, - сказав Містер Хетч, і показав жестом…

- Дозволите іти? І їй дозволили ніяковіючими поглядами, а баба ішла по-військовому підтягнута, а самій здавалося, що на плечі давить важкий бронежилет сорому за червонощокого міністра: як же ти, чоловіче, Україну оборониш, усіх матерів та їх дітей, коли ти одну-єдину жінку з Україна, що по одинадцять…

Гурвіник (неприємно отигруючись).  Я одну тьолку когда-то знав. Така красіва тьолка. Но в неї, панімаєш, тільки тіло красівоє, і більше ніхуя нєту, мозги совсєм отсутствуют. Вона стрічалась з парнем. Такой хороший парніша. Він мічтав, шо він колись піде в армію, а вона його буде ждать. І от приходять…

Да Галi падышоў Анатоль, кiрпаты, сярэдняга росту хлопец, вузкi ў плячах, з акуратнай бародкай, якую заўсёды адрошчваў на зiму, "каб холадна не было", смяяўся на пытаннi дзяўчат, — гадоў на пяць старэйшы за Галю, з прыкметнаю ўжо лысiнкаю на галаве. Усмiхнуўся i выцягнуў з-за пазухi маленькую…

Тепер вони збиралися купити й встановити на балконі супутникову тарілку – це обійшлося б доларів у триста, але було того варте, бо Мілена сумлінно дивилася авторські програми майже всіх колеґ, проте українське телебачення її, певна річ, не могло задовольнити, та й російське було незгурт ліпше, на три…

І вже Марію норовили перепинити на кладці чи коло криниці здалека заведеною мовою матері доростаючих синів, — коли вперше таке трапилося, вона замалим не пирхнула тій шерепуватій Максимисі у вічі, але, яко жінка звичайна, стрималась, іно зуби зціпила, до живого діткнута тим, що кожна ґлемезда сміє рівняти…

Здається, тільки я помітила, як він здригнувся і говорив, заглядаючи просто мені в очі. (Для найкращого обзору викладача я сиділа якраз навпроти лекторської трибуни.) Та ні. Не тільки я. Оратор сам був не дурень. Пан Бішоп зупинився, із зусиллям відвів погляд, а потім обережно, з підозрою зиркнув в…

– Брукс Офскрін, – захриплим голосом повідомив я, гадаючи, що мені за це буде. – Так от, Бруксе, – знов включився бас, – оскільки в нас сьогодні піца, відзнач, тобі нічого не загрожує. Закуски вистачає, так що розслабся. – Угу, дуже втішно. – І по тім, розслабившись і озброївшись позитивним світоглядом,…

Як з’ясувалося, автобус зупинився посеред ніде. Таке ніде трапляється лише в снах над ранок, коли тканина сновидіння витончується і розумієш, що навколо – лише порожнеча, яка передує пробудженню… Дорогу і околиці заслала стіна густого сивого туману, і здавалося, лише крок – і можна пірнути в задушливий…

Апошпім дзесяцігоддзем настойліва і ў добрым ідэйна-эстэтычным суладдзі з лепшымі творамі так званай экалагічнай тэматыкі ў рускай прозе і прозе твораў нацыянальных прагучалі такія сацыяльна значныя творы, як «Цвіце на Палессі груша» і «Неруш» Б. Казько, «Паляванне на Апошняга Жураўля» А. Жука, «Пушча»…

2. Лидия училась в педагогическом. С бравым фронтовиком-победителем она познакомилась, когда тот впервые приехал покорять Москву. В военной форме, в начищенных до блеска сапогах, позвякивая боевыми наградами, он, наконец, увидел своими глазами Красную площадь, Мавзолей, Спасскую башню и Куранты, размеренный…

Приоткрываю рот от удивления, не желая поддерживать эту беседу, она лишняя. Для меня, по крайней мере, но глаза Мёрл блестят от негодования. Наверное, как и у любой матери, которая желает счастья своим детям. – Это их право. А вы живёте тоже здесь? В замке? – Быстро перевожу тему, наслаждаясь терпким…

Теперь о рекламе и человечишках  Понятно, при капитализме не пиво делается для людей, а люди для пива. И появилось пиво "Нефильтрованное", то есть недоделанное. Честные продавцы его дешевле продают, а повсеместные жулики - дороже. И на рекламу ведь им не жалко! Кстати о рекламе. Совсем Светлаков …