Чтение онлайн

ГИРЯ

Ні, пацани, жити тут гарно, але народ дивний… Якісь вони всі тут дезики.

СОПЛЯ

Хто?

ГИРЯ

Дистрофіки. З патлами, з сережками.

ШУСТРИЙ

І тьолки страшні. Недаремно наші тварюки сюди працювати їздять.

МАЛЮК

Є й хороші. Тільки вони з росіянами не їбуться, гребують.

ШУСТРИЙ

Ні

хуя собі?! Як це — гребують?

МАЛЮК

А так ось. Тут на тьолку, що з росіянами вештається, — дивляться, як у нас на звірячу підстилку або на тих, які з неграми їбуться…

СОПЛЯ

Бля, охуїли вони тут, давно пизди не отримували.

МАЛЮК

Росіян вони бояться. Різниці не роблять, росіяни — українці, всі росіяни. Як в Москві чеченів бояться — це ми налякали, з Монголом. Вони спочатку борзі були, як бариги з базару, — а потім уже й на стрілки приходити не наважувались, якщо знали, що з нами буде стрілка.

Кав’ярня. Пацани сидять за столом, щось замовляють, офіціант йде із замовленням. Люди за сусідніми столиками, зачувши російську мову, розраховуються і йдуть або пересідають. Через кілька хвилин у кав’ярні навколо столика з пацанами утворюється санітарний кордон з вільних столів.

МАЛЮК

Ну що, все зрозуміли?

ГИРЯ

Так. Підори вони тут усі.

СОПЛЯ

Гарно ви їх налякали, досі сцються.

МАЛЮК

Ну, сцються не сцються, а нам звідси звалювати довелось… Хоча, інші працюють. Полохають офіціантів.

ШУСТРИЙ

Чому офіціантів?

МАЛЮК

Тому що вони нахабні спочатку, а потім, як на нього наїдеш, готові на чотири кістки впасти. Як бариги чи офіціанти.

ШУСТРИЙ

Шнирі. (Він відверто розглядає красиву блондинку в кінці залу. Та відводить погляд.)

МАЛЮК

Глухий номер. у них тьолки ведуться на красенів таких… Ну… Знаєте, з патлами, танцюристів усяких. Як у порнусі — надрочить хуй і знімається. (Голосом Рашпіля.) Додіки, це ж все табірні додіки, педерасти.

Пацани тихо сміються.

ШУСТРИЙ

Ведуться тьолки на підорів? Тьху, блядь. І страшні до того ж.

СОПЛЯ

Треба би нашим цю країну назад забрати, мозок їм вправити.

МАЛЮК

Яким нашим?

СОПЛЯ

(сміється)

Рашпілівцям, яким же ще…

ШУСТРИЙ

І мова у них підорська якась.

МАЛЮК

Мова

смішна. Не мило, а мидло, не літак — літадло, машина — возидло.

ШУСТРИЙ

Прикольна мова. А повидло як?

Голосно сміються, бармен і офіціант, що стоїть біля шинквасу, дивляться на них.

БАРМЕН

(тихо, офіціанту)

Російське бидло.

Літній чех, що непомітно сидить біля шинквасу, встає й прямує до пацанів. Іноземець — із вусами й сивиною. Одягнений франтувато. Тим не менш це і є Карасик. Кілька секунд на ідентифікацію.

КАРАСИК

(тихо)

Привіт, босота.

МАЛЮК

Це ж треба — не впізнав тебе, Карасик. Багатим будеш.

КАРАСИК

Дякую. Ми ж незнайомі були. Талію ламаєш?

МАЛЮК

Жартую.

КАРАСИК

Сміюсь. Давайте розходитись, вам ще багато зробити потрібно сьогодні. Передусім, пацани, кишки, що на вас, — на смітник. Гроші є — йдіть у крамницю і купіть там нормальне шмаття. У цьому ходити не можна, поліцаї заїбуть. Ви без справ приїхали?

МАЛЮК

Пусті. Біту і ту на кордоні відмели.

КАРАСИК

Завтра дам інструмент.

МАЛЮК

Давай сьогодні.

КАРАСИК

Сказав — завтра. Сьогодні немає нічого. Йдіть на хату, відсипатись. І кишки купляти будете — не винаходьте нічого. А перевдягніться, як манекени на вітринах, не так помітно буде, хто ви й звідки. Чекайте мене на хаті. Нікуди не ходіть. Машину на стоянку, подалі від хати… я покажу.

МАЛЮК

Добре. Де шмаття купляти?

КАРАСИК

Та будь-де. Відвикай уже від проблем совкових — тут Європа.

Хата. На столі гамбургери і три пляшки горілки. Малюк наливає у склянки. Пацани у футболках. З меблів — телевізор і матраци. По телевізору демонструється безкінечне МТВ. Костюми на вішалках.

МАЛЮК

Погано, що зі стволами затримка.

ШУСТРИЙ

Та облиш, Малюк, мирна демократична країна…

МАЛЮК

Тут територія Чужа. І довелось побачити історій різних. Був випадок — приїхали від Монгола отак от пацани — втомилися з дороги, горілочки напились. І спати… а вночі замочили усіх по-тихому… Ніхто не прокинувся вже…

ШУСТРИЙ

І хто їх захуярив?

МАЛЮК

Чечени.