Чужа
Шрифт:
ШУСТРИЙ
Що з тобою?
ЧУЖА
Та так, нічого. Ти взагалі розумієш, що було?
ШУСТРИЙ
Що було? Зараз?
ЧУЖА
Ми перший кордон по фуфловому паспорту перейшли. Волину перевезли.
ШУСТРИЙ
Бля, я й не подумав, якось не роздуплився, що це кордон.
ЧУЖА
Гарний
Малюк переїздить кордон на мікроавтобусі. Прикордонники перевіряють документи, дивляться на мокрий паспорт, просять пред’явити права. Права теж мокрі.
МАЛЮК
(показує чорні від багна руки, потім на колесо)
Міняв колесо — випали документи у грязюку.
ПРИКОРДОННИК
(повертає документи)
Можете їхати.
Малюк сідає у автобус, переїздить до другого поста, словацького.
Там дивляться паспорт мигцем і швидко відпускають.
Малюк їде в автобусі, розмовляє сам з собою.
МАЛЮК
Це все тому, що у них до влади патлаті прийшли. Актори, бля, письменники. Поки навчаться, поки гайки затиснуть, — можна у них працювати. Наші цю їбучу країну за два дні захопили, у шістдесят восьмому. (Вмикає магнітофон.)
Мотель «у Зозулі». Це не мотель, а скоріше кемпінг — десяток збірних будиночків, машини стоять біля будинків, стоянки й охорони немає.
Малюк під’їжджає до контори, заходить туди і через кілька хвилин виходить з ключами.
Потім під’їжджає на машині до будиночка, паркується і заходить усередину.
Всередині — досить просторо, дві кімнати, душ, кухня. Зачинивши двері, Малюк оглядає кімнати, потім іде в душ.
Шустрий і Чужа продовжують розмову.
ШУСТРИЙ
Так просто вони лаве і волини не віддадуть.
ЧУЖА
Ствол побачать — віддадуть. Думаєш, Малюк такий безбашений?
ШУСТРИЙ
Я знаю, що він забив у гівно чотирьох звірів у кабаку, а звірі були саме як звірі, з гір спустилися, чисті горили.
ЧУЖА
Ти мене послухай. Йому тридцять з ліхуєм. Якщо б без башні був узагалі, не дожив би до тридцяти. Герої завжди зустрічають інших героїв.
ШУСТРИЙ
І то правда. Ну, побазаримо, а якщо попруть — прострелю ноги.
ЧУЖА
Все буде нормально, мені знову масть пішла — головне, не впустити. Будемо багаті, Шустрий. Віриш, ні?
ШУСТРИЙ
Іди
краще до мене, поки не приїхали (обіймає Чужу).Вокзал у Братиславі. Чужа і Шустрий виходять з потягу і йдуть до стоянки таксі.
Гиря йде за ними, потім наздоганяє.
ГИРЯ
Ну, як доїхали?
ШУСТРИЙ
Васю, ти чого до нас підійшов? Малюк сказав, їхати окремо.
ГИРЯ
Скучив за російською мовою. Я як німий їхав у потязі. Та ми вже в іншій країні, досить очкувати.
ШУСТРИЙ
(підвищеним тоном)
Хто очкує? Ти фільтруй базар.
ЧУЖА
Пацани, попалитесь і мене попалите. Поїхали звідси.
Підходять до таксистів, торгуються, нарешті, сідають в машину і від’їздять.
У таксі.
ГИРЯ
Чесно сказати — я їхав, то охуїв. Не розумію жодного слова, ні жерти не купив, ні води. у них ресторану в поїзді немає взагалі. Там у купе сиділи якісь штрихи, по-нашому не рубають, щось запитували, я вдавав, що німець.
ШУСТРИЙ
В натурі? (Дивиться на Гирю, потім на Чужу.) Що ти їм там казав? Дас із фантастиш?
Чужа і Шустрий сміються.
ГИРЯ
(Шустрому)
Бля, так за Батьківщиною сумую, що навіть тебе переношу спокійно. Не кажучи про неї. (Киває в бік Чужої.) Ти їй там влупив, у купе?
ШУСТРИЙ
А тобі що? Для кого цікавишся?
ГИРЯ
Ніхуйово ти влаштовуєшся, Шустрий. Халяви навколо тебе косяком. А сам же ні вкрасти, ні постерегти до пуття не можеш.
ЧУЖА
Ну, пацани, так, як ви, — це вміти треба, всю дорогу один з одного кров пити. (Гирі.) Та не бери близько до серця, ну не вийде у тебе мені присунути, подрочиш по мнєнію, у готелі. (Шустрий сміється.) Ти просто прикола не вивозиш.
Будиночок, на великому ліжку спить Малюк, лунає дзвінок, Малюк відкриває очі, за секунду підстрибує, у руці пістолет, швидко підходить до вікна і виглядає з-за стіни.
Упевнившись, що все нормально, йде відчиняти.
До кімнати заходять Гиря, Шустрий і Чужа. Вітаються, причому з Гирею і Шустрим Малюк обіймається.
МАЛЮК
Ну, привіт. Падайте поки, хто куди бачить. Помиємось, похаваємо — і треба їхати вже.
ШУСТРИЙ