Іздрик Юрій Романович список книг

ЖАНРЫ

Поделиться с друзьями:

Іздрик Юрій Романович

Рейтинг
6.33
Пол
мужской
Дата рождения
16 серпня 1962
Іздрик Юрій Романович
6.33 + -

рейтинг автора

Биография

Юрій Романович Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМ тм » (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців станіславського феномену.

 Юрко Іздрик народився в м. Калуш на Івано-Франківщині. Літератор зростав в інтелігентній родині, де шанували мистецтво та літературу. В школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав В.Нестайка, С.Руданського, О.Купріна, Велику радянську енциклопедію. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став «першим підручником справжньої української літературної мови» і дав зрозуміти, «що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою». Ю.Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.
 Закінчивши університет у 1984 р., Юрко Іздрик почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984–1986), згодом — у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986–1990).
 Наприкінці 80-их років письменник активно включився у мистецьке життя: брав участь у численних офіційних та неофіційних мистецьких акціях, виставках, співпрацював з обласною комсомольською газетою. У 1989 р. розпочалася історія легендарного журналу — «Четвер». Перші два номери були самвидавними. У 1990 р. на одному з мистецьких заходів (під час підготовки бієнале «Імпреза», що відбулося в Івано-Франківську) Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у житті автора. Юрко запропонував Андруховичу разом випускати «Четвер», на що той одразу ж погодився. Кілька років митці працювали над журналом разом. Дружні стосунки Ю.Андрухович та Ю.Іздрик підтримують до сьогодні.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
 Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990–1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером).
 У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na 'swiecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
 У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»), фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
 Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
 У 2000 р. світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
 Тривале метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою на сьогоднішній день вирішується на користь першого, хоча Ю.Іздрик продовжує писати вірші та працює над виданням вуличного журналу «Просто неба». Вже другий рік поспіль Ю.Іздрик займається спільним музичним проектом з поетом та музикантом Григорієм Семенчуком «DrumТИатр».
 
Письменник добре знаний як і представник «станіславського феномену» — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. За нетривіальним визначенням самого Іздрика, для «франківського феномена» притаманне прагнення ввібрати в себе всю культуру останніх ста років, двері до якої, ще недавно зачинені (хоч і не щільно), раптом широко відчинилися.
 З'явившись на літературній сцені, роман «Воццек» справив фурор — викликав захоплення читачів та схвальну критику літераторів. Читачі настільки захопились «книгою про сни у снах» (В.Габор), що перший тираж книги, виданий в Івано-Франківську, був розпроданий за тиждень. У червні 2013 по дорозі до Львова на концерт-презентацію книги Іздрик потрапив в аварію. Переживши неабиякий стрес, Юрко зміг потрапити на презентацію й видав зі сцени такий шквал емоцій, що, якби не рана на голові поета, ніхто б і не подумав, що цього ж дня він побував у епіцентрі серйозної аварії.

Книги автора:

Без серии

[6.7 рейтинг книги]
[7.0 рейтинг книги]
[5.4 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[4.0 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[5.5 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
Комментарии:
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
Второй кощей
5.00
рейтинг книги
— Опасс… сно, — недовольно протянула Лихо. — Кто мне каждый день твердит, что хочет есть? Вот тебе вариант, чтобы подкрепиться. Да и мне это тоже нужно. — Я не уверена, что сс… смогу остановиться. Для голодного не может быть хуже, чем оторваться от надкушенного куска. — А я вот уверен, что ты справишься.…
#Бояръ-Аниме. Газлайтер. Том 36
5.00
рейтинг книги
В этот момент детонируют артефакты во ртах связанных лордов. Череда одновременных взрывов накрывает лордов. И сразу же срабатывают отложенные заряды, расставленные вокруг бункера. Гулкий удар проходит по стенам, каменные блоки сыплются сверху, полы дрожат, стены рассыпаются. Зал охватывает взрыв, и Лорд…
Император Пограничья 8
5.00
рейтинг книги
Женщина благодарно кивнула мне, уводя успокоившегося мальчика. Я выпрямился и огляделся. Поток беженцев с полей уже иссякал, последние группы торопливо проходили в ворота. Дружинники наводили порядок. Нужно было проверить готовность больницы. Я быстрым шагом направился к новому зданию лазарета. Внутри…
Убьем любовь!
5.00
рейтинг книги
Тем обиднее было понимать, что из толпы его поклонниц я не выделяюсь – так же краснела под его взглядом, так же жадно всматривалась по время лекций. Правда, несколько контрольных и семинаров слегка улучшили мое положение – учебой я не пренебрегала, а потому отвечала правильно и без глупых запинок, чем…
Жало белого города
5.00
рейтинг книги
Обычно напарница старалась не беспокоить меня в выходные, а День блузы и канун праздников были тем более священными днями: весь город вверх ногами, о работе никто не думает. Грохот духового оркестра и гвалт следовавшей с ним толпы, которая подпрыгивала и подпевала в такт музыки, в первый момент не…
Орден Архитекторов 11
5.00
рейтинг книги
* * * Итак, над всем Вадуцем раскинулся огромный полупрозрачный купол Теневой энергии. Тёмный, как душа бывшего князя, и непробиваемый, как лоб моего голема Магнуса. — Сначала Ликвидатор с приветом из Империи, теперь этот пузырь… — я почесал голову, разглядывая это «чудо». — Кто следующий? Рептилоиды…
Ночь ведьмы. Книга первая
5.00
рейтинг книги
– Mein Schatz [2] , – шепчет мама, ласково проводя большим пальцем мне по щеке. – Мне не нужно, чтобы ты сейчас храбрилась. Мне нужно, чтобы ты слушалась . Я засовываю склянки для зелий в кожаные сумочки, висящие у меня на поясе, и хватаю маму за запястья. – Мама, пожалуйста… Мне нужно тебе…
Точка Бифуркации III
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 ТБ
— А ты понюхай. — с трудом сдерживая ехидную улыбку, бросила Маша. По моей просьбе, князь таки одобрил перевод девчонки в нашу школу и вот уже четвёртый год Морозова училась вместе с нами. По какой-то причине, девочке поменяли фамилию. Сама Маша эту новость о перевода восприняла поначалу весьма спокойно,…
Княжна попаданка. Последняя из рода
5.00
рейтинг книги
Не успеваю поправить её локоны, как какая-то подружка, почти силой утащила «госпожу» в зал. А я, как приказано, примостилась на стуле в уголке и сижу, караулю хозяйские вещи. В полумраке меня и не видно. Из бального зала доносится красивая музыка, она успокаивает, заставляет улыбнуться, вот бы покружиться…
Битва за Изнанку
5.00
рейтинг книги
Алена плюхнулся на подушку, предусмотрительно положенную под задницу, и без всякого энтузиазма протянула мне руки. Которых я тут же коснулся. Если честно, я правда не понимал, что мне надо делать. За столько дней я уже и сосредотачивался, и пытался отрешиться, и… да, блин, много чего пытался. А толку?…
Газлайтер. Том 16
5.00
рейтинг книги
— О ком вы говорите, князь? — шепчет Перещегин — Смородины, — отвечает Ермолай. — Они пока не связаны вассальной клятвой. Ещё не успели войти в его дом официально. Он не может защитить их, даже если бы хотел. Мы ударим по ним. Перещегин нервно сглатывает. — Но… Смородины… — Их род — не больше,…
Искатель 3
5.00
рейтинг книги
Мне жаль их, ведь они не могли правильно оценить свои силы перед каждым сражением и не знали, сколько очков здоровья осталось у врага. Без своих особых навыков я вряд ли бы выжил в незнакомом мире. В принципе понятно, почему большинство искателей не доживает до старости. — Если ты сомневаешься в своих…
Наследие Маозари 5
5.00
рейтинг книги
И теперь если на Лорн забредут какие-нибудь морские разбойники, то Пакун может показать им официальный вордхольский документ, где сказано, что он вордхольский маг природы и вассал другого вордхольского мага. Конечно же, это не стопроцентная защита от всех вордхольских искателей и недружелюбных островитян,…
Терпение дьявола
5.00
рейтинг книги
Пьер щелкнул Силаса по уху: – Пора. Мне туда. – Ага, тебе в первый класс, мне во второй… До отправления поезда оставалось минут десять, но топтаться на платформе не было смысла. – Встретимся в вагоне-ресторане, – добавил Силас. Он зашагал к составу, но Пьер поймал его за руку: – Эй! Теперь…