Іздрик Юрій Романович список книг

ЖАНРЫ

Поделиться с друзьями:

Іздрик Юрій Романович

Рейтинг
6.33
Пол
мужской
Дата рождения
16 серпня 1962
Іздрик Юрій Романович
6.33 + -

рейтинг автора

Биография

Юрій Романович Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМ тм » (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців станіславського феномену.

 Юрко Іздрик народився в м. Калуш на Івано-Франківщині. Літератор зростав в інтелігентній родині, де шанували мистецтво та літературу. В школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав В.Нестайка, С.Руданського, О.Купріна, Велику радянську енциклопедію. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став «першим підручником справжньої української літературної мови» і дав зрозуміти, «що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою». Ю.Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.
 Закінчивши університет у 1984 р., Юрко Іздрик почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984–1986), згодом — у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986–1990).
 Наприкінці 80-их років письменник активно включився у мистецьке життя: брав участь у численних офіційних та неофіційних мистецьких акціях, виставках, співпрацював з обласною комсомольською газетою. У 1989 р. розпочалася історія легендарного журналу — «Четвер». Перші два номери були самвидавними. У 1990 р. на одному з мистецьких заходів (під час підготовки бієнале «Імпреза», що відбулося в Івано-Франківську) Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у житті автора. Юрко запропонував Андруховичу разом випускати «Четвер», на що той одразу ж погодився. Кілька років митці працювали над журналом разом. Дружні стосунки Ю.Андрухович та Ю.Іздрик підтримують до сьогодні.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
 Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990–1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером).
 У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na 'swiecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
 У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»), фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
 Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
 У 2000 р. світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
 Тривале метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою на сьогоднішній день вирішується на користь першого, хоча Ю.Іздрик продовжує писати вірші та працює над виданням вуличного журналу «Просто неба». Вже другий рік поспіль Ю.Іздрик займається спільним музичним проектом з поетом та музикантом Григорієм Семенчуком «DrumТИатр».
 
Письменник добре знаний як і представник «станіславського феномену» — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. За нетривіальним визначенням самого Іздрика, для «франківського феномена» притаманне прагнення ввібрати в себе всю культуру останніх ста років, двері до якої, ще недавно зачинені (хоч і не щільно), раптом широко відчинилися.
 З'явившись на літературній сцені, роман «Воццек» справив фурор — викликав захоплення читачів та схвальну критику літераторів. Читачі настільки захопились «книгою про сни у снах» (В.Габор), що перший тираж книги, виданий в Івано-Франківську, був розпроданий за тиждень. У червні 2013 по дорозі до Львова на концерт-презентацію книги Іздрик потрапив в аварію. Переживши неабиякий стрес, Юрко зміг потрапити на презентацію й видав зі сцени такий шквал емоцій, що, якби не рана на голові поета, ніхто б і не подумав, що цього ж дня він побував у епіцентрі серйозної аварії.

Книги автора:

Без серии

[6.7 рейтинг книги]
[7.0 рейтинг книги]
[5.4 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[4.0 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[5.5 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
Комментарии:
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
Герой
9.10
рейтинг книги
Серия:
#4 Варяг
Глава первая Великий князь киевский с воеводами, ближниками и прочей военной братией В княжьем шатре было жарковато, но, если сравнить с температурой снаружи, разница — как между предбанником и парной. Вполне терпимо. Толстый войлок неплохо защищает от солнца, а снизу края шатра приподняты,…
Барон меняет правила
5.00
рейтинг книги
Причём с минимальными затратами энергии! В груди разлилось приятное чувство собственного превосходства… — Братишка, ты меня слушаешь вообще?! Передо мной возникло возмущённое личико Настьки. Судя по поджатым губам и опасному блеску в глазах, она заметила, что я отвлёкся и совсем её не слушал. …
Идеальный мир для Лекаря 2
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Лекарь
— Для сводки я должен спросить, что стало с Георгием Булатовым? По нашей информации, он безвести пропавший. — Мертв! — пожимаю плечами. — Понятно, — сам себе кивнул он, и стал делать записи в своем планшете. — Тогда, если вы не против, мы приступим к процедуре проверки немедленно. — Буду только…
Синдром бесконечной радости
5.00
рейтинг книги
Подойдя к большому окну, Светлана чуть отодвинула молочного цвета органзу и увидела, как хозяйка идет по выложенной брусчаткой дорожке к воротам, которые уже открыты, а за ними на улице виднеется крыло серебристого джипа. Через пару минут ворота поползли в сторону, отрезая улицу от двора, значит, Анна…
Герцог. Книга 1. Формула геноцида
5.00
рейтинг книги
А то, что обитатели фермы какие-то бледные — совсем незагорелые — и нелюдимые, никого особо не смущало. Живут себе и живут, ни с кем не конфликтуют, ни с кем особо контактов не поддерживают. И мясо у них на продажу отличное, дело свое туго знают. Правда, в округе куда-то исчезли все скотокрады, ну да…
Другой мир. Королева Мальронс
5.00
рейтинг книги
– Кто ты… Из-под плаща появились худые узловатые руки, капюшон опустился, и собеседники увидели худое лицо со впалыми щеками, тонкими губами и острым носом. Портрет дополняли густые седые брови, жесткий взгляд и вставленная в череп стальная пластина. На вид мужчине было около пятидесяти лет. – Эти…
Матабар III
5.00
рейтинг книги
С тонкими ножками, непонятно каким чудом держащие тяжелый, надутый живот. Тот едва-едва спасался в штанах и сорочке широким, шелковым поясом, замотанным в несколько слоев. В руках с кожей, нежнее, чем у детей, господин держал длинную трость с набалдашником в виде вороньей головы. Опирался на неё всем…
Дважды одаренный. Том II
5.00
рейтинг книги
Здорово, что Семён смог забронировать здесь столик. По левую сторону начинались небольшие комнатки с номерами. Мы дошли до нужного номера, и хостес услужливо постучала в дверь. Забавно… официанты без стука не входят? Над дверью зажёгся зелёный фонарь, и хостес открыла её передо мной. — Приятного…
Виконт. Книга 3. Знамена Легиона
7.00
рейтинг книги
Меня передернуло. Уж чего-чего, а скальпы, уши на веревочке и прочие части тела убиенных врагов я терпеть не мог. Все это отдавало дикарским варварством. Хотя, учитывая то, кто наш враг… Но коллекционирование подобных фетишей меня не возбуждало. — Для отчетности у меня есть вот это, — я потряс жезлом.…
Я все еще барон
5.00
рейтинг книги
— Прекрасно понимаю, — так же мысленно ответил я. — Поэтому я и прошу, чтобы Болванчик не тратил энергию. Ты ее потом зальешь обратно, как только я расправлюсь с этой тварью! — Без проблем. Лора времени даром не теряла и поставила вокруг меня огромные стены, на башнях которых стояли футуристические…
Здравствуй, 1985-й
5.25
рейтинг книги
«Дай сяду на него, сокращу расстояние между мной и общагой». Гид из троллейбуса назвал адрес, докуда мне необходимо добраться — проспект Свободный, семьдесят девять». Еду всмятку, зажатый со всех сторон, а что делать? Транспорта тут мало, набиваются, похоже, всегда по полной. Но мне повезло, стою…
Лекарь Империи 5
5.00
рейтинг книги
— Стежок к стежку, как у элитной вышивальщицы! — с неподдельным восхищением прокомментировал Фырк у меня в голове. — Да после твоей работы ему можно будет на конкурсе бикини выступать! Никто и шрама не заметит! — Повязка! — скомандовал я, игнорируя его неуместный юмор. Операция была завершена. …
Наследник в Зеркальной Маске
5.00
рейтинг книги
Ладно, уж… Приступим. Я постарался выровнять дыхание и открыть себя миру. Так-то любое живое существо получает энергию мира. Более того, избытки нашей жизненной энергии (которые мы просто зовём энергией и используем для «магии») тоже энергия мира. Да чего уж — все мы энергия мира. Но! Втягивать её…
Герой
9.26
рейтинг книги
Обернувшись, я увидел Фариама с десятком абсолютно трезвых воинов, стоявшего прямо позади меня. Посмотрев несколько секунд на его серьезное лицо, я молча долил в кружку еще немного свежеприготовленного нами напитка и протянул ее королю. Не знаю, что он при этом подумал, но посмотрел на меня ну о-очень…